Стратегічна відповідь на конфлікт Польщі та України може складатися з чотирьох треків — експерт

02 липня 2026 р. 16:31

02 липня 2026 р. 16:31

У ситуації з конфліктом між Польщею та Україною одним із найбільших ризиків є інерція конфлікту, тобто якщо він замерзне у стадії публічно оголошеної образи, коли жодна з країн не робитиме першого кроку, щоб не виглядати слабкою. І кожен місяць зниженої взаємодії між державами — це час, коли РФ отримує вигоди від конфлікту своїх противників, пише у статті « Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини » виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко .

«Стратегічна відповідь на ситуацію, що склалася, може бути побудована на принципі окремих треків: розрізнення між питаннями, де конфлікт є реальним і потребує довгострокового діалогу, і питаннями, де у сторін є спільний інтерес і де деескалація має відбуватися негайно», — пояснив Сушко.

Перший трек , за словами експерта, символічний і матеріальний. Він є найбільш чутливим і найменш придатним для ухвалення швидких рішень. За словами автора, у цьому контексті варто вести толерантный,структурований діалог, і залучити до нього істориків, громадянське суспільство та, можливо, церкви.

«Час вимірюється роками і десятиліттями. Завдання держав — не вирішити суперечки негайно, а забезпечити умови для того, щоб цей діалог відбувався», — наголосив автор.

Другим треком він називає безпековий та оборонний. І от він якраз найбільш невідкладний. Сушко підкреслює, що попри символічні суперечки, необхідно не лише зберегти, а й розширити коридор польської підтримки. Адже оборонна інтеграція Польщі та України — це стратегічний пріоритет, який має стратегічний вимір.

Трек третій — економічний і відбудовний. Він найбільш взаємовигідний та тісно пов'язаний із процесом вступу України до Євросоюзу. Роль Польщі як хабу для відбудови України вигідна обом державам. І її можна поглибити через конкретні інтеграційні механізми.

Четвертий трек стосується культурної та суспільної сфери. Його Сушко називає найстійкішим у довгостроковій перспективі. Експерт переконаний, що взаємодія суспільств обох країн, яка урізноманітнилася після повномасштабного вторгненя РФ в Україну, — це основа, на якій будуватиметься реальне примирення.

Водночас зі слів Сушка, всі ці треки потрібно відокремити. Це допоможе уникнути ситуацій, коли суперечка на одному рівні блокує прогрес на всіх інших.

«Росія активно і системно намагається розколоти польсько-українські відносини. Кремлівські медіа неодмінно ампліфікують кожен конфлікт між Варшавою і Києвом. Кожна польська заява проти України стає пропагандистською сировиною для виправдання власної агресії. Кожен жест польсько-українського примирення замовчується або дискредитується», — зазначає Сушко.

За словами експерта, аби управляти конфліктом потрібно усвідомити таку річ: будь-яке ескалаційне рішення автоматично стає ресурсом для тих, хто прагне знищити як Україну, так і Польщу.

«Найпереконливіша стратегія деескалації — це та, що апелює не до прощення і не до відмови від власних наративів, а до спільного інтересу виживання та спільної участі у побудові майбутнього Європи. Польська безпека потребує України, що встоїть. Українська безпека потребує Польщі, що залишається активним партнером. Хмара над польсько-українськими відносинами у червні 2026 року є реальною. Але цей конфлікт не є настільки нездоланним, щоб стати фатальним. Ба більше, при правильному управлінні ця криза може стати початком більш чесного, більш глибокого і більш стійкого партнерства», — підсумував Сушко.

Історичні суперечки між Києвом і Варшавою вже вийшли за межі символічних заяв: віцепрем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не підтримає вступ України до ЄС , якщо Київ і надалі вшановуватиме окремих історичних постатей. Він сказав, що Україна може зіткнутися з труднощами на шляху до Євросоюзу, якщо ОУН та УПА й надалі використовуватимуться як національні символи. Польський міністр також наголосив, що з Бандерою як героя Україна не ввійде до ЄС, а Польщі ніхто не диктуватиме, як голосувати за вступ тієї чи іншої держави до ЄС.

Політика