Росія виявила прогалини в ППО НАТО завдяки масштабній кампанії з використанням дронів — IISS

02 липня 2026 р. 16:31

02 липня 2026 р. 16:31

Росія успішно виявила прогалини в системі ППО НАТО завдяки своїй кампанії з використанням дронів , яка тривала майже два роки, пише FT .

Колективної відповіді з боку союзників на 19-місячну операцію РФ, яка охопила понад десяток країн Альянсу та Ірландію, не було, зазначається у звіті Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).

Росія використовувала слабкі місця не лише в європейських системах протиповітряної оборони, а й у правових рамках та правилах застосування зброї, викривши серйозні недоліки в здатності Європи реагувати на вторгнення безпілотників.

Як зазначають дослідники IISS, уряди окремих країн часто розглядали вторгнення дронів та ймовірне втручання в роботу інфраструктури як окремі національні проблеми, не наважуючись прямо звинувачувати Росію в організації таких вторгнень.

Деякі інциденти було легко приписати Росії, наприклад, вторгнення понад двох десятків дронів у повітряний простір Польщі у вересні 2025 року. Частину цих БпЛА збили сили НАТО.

Інші інциденти були менш очевидними, але “загальна закономірність стає помітною, коли всі ці випадки розглядаються в сукупності”, — зазначив автор звіту Чарлі Едвардс.

“Загальна картина вказує на скоординовані дії, спрямовані проти критичної інфраструктури Європи”, — додав він.

Часто російські комерційні судна, зокрема танкери тіньового флоту, перебували поблизу місць вторгнення дронів. У звіті IISS висловлюється припущення, що ці судна слугували платформами для запуску БпЛА або ретрансляторами зв’язку.

У 2025 році Франція навіть здійснила огляд танкера тіньового флоту, підозрюваного у запуску дронів, але не оприлюднила своїх висновків. Едвардс зазначив, що встановити причетність до інцидентів складно, оскільки жоден із дронів, які, ймовірно, запускалися з моря, не розбився.

Багато з цих інцидентів добре відомі. Наприклад, у вересні 2025 року внаслідок вторгнення дронів на кілька годин припиняв роботу аеропорт Копенгагена, а в грудні винищувачі Нідерландів переслідували безпілотники над авіабазою Волкел.

Інші випадки БпЛА-спостереження фіксувалися поблизу важливих ядерних або військових об’єктів, таких як французька база атомних підводних човнів Іль-Лонг та авіабази у Великій Британії, Німеччині, Бельгії та Нідерландах.

У багатьох випадках дрони не збивали. Наприклад, якщо безпілотники перебували над цивільними районами або якщо правила застосування зброї забороняли вживати будь-яких заходів.

Раніше Росія заперечувала будь-яку причетність до цих інцидентів. На запитання про звіт IISS та його висновки речник Кремля Дмітрій Пєсков відповів: “А як це стосується нас?”

У відповідь на кампанію вторгнення дронів європейські уряди започаткували ініціативи з протидії безпілотникам, зокрема розширили оборонні програми ЄС.

Дослідники IISS закликають НАТО, ЄС та національні уряди переглянути правила застосування зброї та законодавство, що регулює операції з протидії дронам.

Європейські системи протиповітряної оборони розроблені насамперед для протидії звичайним літакам і ракетам, а не дешевим, повільним дронам, які важко відрізнити від перешкод на екрані радара.

У звіті дослідники визначили чотири ймовірні цілі російської кампанії:

• спостереження за ядерним стримувальним потенціалом НАТО та інфраструктурою подвійного призначення;
• перевірка часу реагування союзників;
• картографування військової логістики та маршрутів постачання;
• економічні збитки з одночасним створенням психологічного тиску.

The Economist писав, що російський диктатор Владімір Путін прагне підірвати НАТО зсередини, ведучи проти Альянсу кампанію в сірій зоні: дешеві, суперечливі та виважені дії, щоб дестабілізувати західних союзників. Як наголошують аналітики, НАТО потрібно підвищити свою стійкість. Якщо Росія вважатиме, що може уникнути відповідальності за обмежені акти агресії, одного дня може статися щось значно небезпечніше.

Політика