Дефолти, дефіцит, друк грошей. Підсумки червня для економіки РФ

02 липня 2026 р. 17:00

02 липня 2026 р. 17:00

Петербурзький міжнародний економічний форум виступає своєрідним лакмусовим папірцем того, що відбувається в економіці РФ. Торік, приміром, там усі завзято нили, знаючи, що чекає 2026-го. Але цього року риторика зненацька змінилася: у модераторів вилучили всі гострі питання, а спікери якось без вогника (хоча чому без вогника? Петербурзький порт, як і Кронштадт, горіли цілком собі яскраво ) затягнули стару мантру про «санкції не працюють», «економіка РФ успішно трансформується», «інфляція під контролем» тощо. Це було настільки сумно, що Набіулліна взагалі прикинулася хворою, щоб не бачити/чути цього позорища

Та, знову ж таки, це маркер. Як і те, наприклад, що Росстат після окрику Путіна, що з економікою все гаразд, він так бачить, почав малювати зростання економіки, наплювавши навіть на закони арифметики, внаслідок чого був спійманий на місці злочину, причому кремлівськими ж (!) аналітиками (дивна в них там міжвидова боротьба). Але хоч би як малював Росстат зростання ВВП у першому кварталі, однаково вийшов на його зниження (мінус 0,2%). До речі, промислове виробництво в травні — мінус 0,7%. Тобто все настільки погано.

Або от іще маркер — фондовий ринок, де інвестори голосують своїми грошима. Індекс Мосбіржі пішов у піке, оновивши мінімуми 2023 року, і не збирається зупинятися. Нафтові компанії тим часом оновили більш як трирічні мінімуми, а «Газпром» — мінімуми 2008 (!) року. «Тигр трошечки присів, щоб приготуватися до ще більшого стрибка». Ага.

Залишки надії випарувалися навіть не з підписанням меморандуму про припинення війни США з Іраном і падінням ціни на нафту на 35%+, а з публікацією даних щодо нафтогазових доходів бюджету РФ. Як виявилося, Трамп знову не став паличкою-стукалочкою. А це ж було останньою надією.

А якщо надії більше немає, залишається лише гульнути наостанок.

Про цей та інші підсумки червня для економіки РФ і поговоримо в сьогоднішньому огляді.

Однак для початку кілька новин для розігріву:

• за один тиждень, з 15 до 19 червня, у Росії зафіксовано 20 (двадцять) дефолтів. Поточна хвиля дефолтів уже зрівнялася за масштабом із кризою 2014–2016 років;
• за останній рік у п'яти топових російських бігтехів заборгованість зросла на 53% — до 2 трлн руб.;
• у рамках опитування малого й середнього бізнесу про погіршення стану свого бізнесу заявили 92,9% респондентів;
• видобуток нафти в РФ знижується шість місяців поспіль;
• за перший квартал 2026 року прибутки російських компаній упали на 1,7 трлн руб.

Санкції

Хоча вже зрозуміло, які санкції найефективніші, однаково багато їх не буває. Євросоюз уже працює над 21-м пакетом . Мінфін США не подовжив тимчасового скасування санкцій щодо нафти з РФ, перевезеної морським транспортом (такі-от нині санкції від США, але краще так, ніж не так). Канада запровадила санкції проти Московської біржі й Санкт-Петербурзької біржі. Крім того, санкції запровадили проти 120 суден російського «тіньового флоту». Велика Британія також запровадила санкції проти суден «тіньового флоту» РФ, а ще взяла й захопила танкер тіньового флоту Smyrtos. Бо чому б і так.

А французи чим гірші? Військово-морські сили Франції затримали підсанкційний російський нафтовий танкер Tagor в Атлантичному океані. Потім трохи подумали й перехопили ще один танкер Deliver, пов'язаний з Росією, уже біля берегів Сицилії.

Проте все це, звичайно, дрібниці на тлі рекорду в майже 1000 дронів за день, які засипали Московський НПЗ уламками. Після цього зазначений НПЗ розплакався нафтовим дощем і вийшов із чата, як кажуть, мінімум до 2027 року.

Цей випадок був лише одним із системної роботи по всіх вузлах нафтової системи РФ:

• НПЗ (Московський, Ільський, Афіпський, Саратовський, Новошахтинський, Куйбишевський, Тюменський, «Нижегороднафтооргсинтез», завод «Танеко» та інші);
• порти (Керч, порт «Кавказ», Санкт-Петербург);
• нафтобази й термінали (Грушова, Гуково, Усть-Лабінськ, Полтавська, Семиколодезянська, Феодосійська, резервуарний парк «ТЕС-Термінал» у Керчі, термінал «Таманьнафтогаз», нафтобаза росрезерву «Темп» та інші);
• нафтоперекачувальні й диспетчерські станції (Красноармейськ, Красний Яр, Лазарево та інші).

Системна робота дає системний результат. У цьому разі йдеться про паливну кризу в РФ. Узагалі це база бойового НЛП — вщент розірвати шаблон. А що може бути краще, ніж відсутність бензину в країні-бензоколонці?

Країна-бензоколонка без бензину

У Reuters щось там порахували-проаналізували й дійшли висновку, що практично всі великі НПЗ у центральній частині Росії скоротили або призупинили роботу. Навіть крізь рожеві окуляри Росстату було видно падіння нафтопереробки у травні на 13,5%, а в реальному світлі, мабуть, усе було набагато гірше.

І що ви думаєте? У більш як 50 регіонах Росії раптом виник дефіцит бензину. На заправках почалися справжні голодні ігри, які включали талони, QR-коди, ліміти, заборону наливати в каністри, ціни удвічі-тричі вищі, мордобій та інші принади розвиненого соціалізму.

Напевно, не варто детально розписувати цілющу силу відсутності палива для економіки, але трохи все ж таки накинемо.

Дефіцит незмінно провокує зростання цін (американці, в яких через війну в Ірані ціни на бензин зросли на добрячі 40%, не дадуть збрехати). Специфіка підвищення цін на паливо полягає в тому, що спрацьовує ефект доміно — різке збільшення витрат на логістику й здрастуй, зростання цін на ВСЕ, від хліба до металопрокату.

Плюс уже на повну скиглять аграрії, в яких збирання врожаю, а заправитися нічим. Тож чекаємо на дефіцит на продукти харчування, від овочів і зерна до м'яса і яєць.

А що там з пасажироперевезеннями? Так, колапс там буде. Причому як з авіаперевезеннями (авіагас зникає як вид), так і зі звичайними наземними. У принципі, приватні перевізники вже можуть готуватися до банкрутств, та й таксисти також.

А найприємніше в усьому цьому — майбутня гра престолів. Нагадаємо, що в абревіатурі РФ друга буква означає «федерація». Відповідно, регіони, щоб вижити, будуть проявляти, скажімо так, егоїзм, і почнеться натуральна «королівська битва» — має залишитися лише один. От це от усе.

З інших цікавих наслідків санкцій — різке зниження експорту нафтопродуктів. Наприклад, термінал у балтійському порту Висоцьк (належить «Лукойлу») у травні скоротив експортну перевалку нафтопродуктів на 36%.

Коли третина експорту нафтопродуктів кудись дівається (нехай і в окремо взятому терміналі), мимоволі згадуєш про бюджет Росії з його дірками. Як він там? Чи все в нього погано?

Бюджет і «тінь»

Одразу заспокоїмо читачів: усе погано. Очікувано дефіцит федерального бюджету РФ продовжив зростати. За підсумками п'яти місяців діра досягнула 6 трлн руб. Показник удвічі вищий за рівень того ж періоду минулого року й у 1,6 разу більший за річний (!) план, закладений у розмірі 3,79 трлн руб.

Що характерно, війна в Ірані хоч і допомогла (середня ціна на нафту для травневих податків досягла 95 дол. за барель і стала рекордною з 2014 року), але не змогла стати геймченджером для бюджету. Так, нафтогазові доходи в травні зросли на третину рік до року. Але накопиченим підсумком за п'ять місяців вони однаково залишаються на 30% нижчими за торішні.

Чому так слабко? Якщо максимально коротко, то демпфер. Якщо трохи розгорнути, то бюджет формально зібрав трильйон рублів податку на видобуток корисних копалин, але кожний третій рубль повернув нафтовикам: 204 млрд руб. через «демпфер» і 153 млрд руб. через зворотний акциз.

Оскільки іранська авантюра Трампа добігає кінця, можна підбити її підсумки для РФ. На цій війні Росія змогла заробити менш як 500 млрд руб. додаткових доходів (за три місяці: березень, квітень, травень). За діри в 6 трлн руб. це ні про що. Але тепер і цього не буде.

Найприємніше в усьому цьому навіть не те, що в моменті бюджету погано, а те, що в перспективі йому буде тільки гірше.

В огляді за минулий місяць ми вже писали, що економіка РФ після зростання податків і відключення інтернетів почала стрімко йти в «тінь».

Готівки з банківської системи виводиться дедалі більше: з початку року вивели вже 1,7 трлн (!) руб. Реакція влади? «Сбер» закрив доступ до даних щодо частки безготівкових платежів. Немає даних — немає проблем.

Але Центробанк ще іноді щось публікує, і це щось шокує. Росіяни тримають під подушкою вже під 18 трлн руб., причому за рік сума збільшилася більш як на 2,1 трлн.

При цьому частка зарплат у «конвертах» серед малого бізнесу підвищилася з 10–15 до 20–25%, а в сегменті індивідуальних підприємців — до 40%.

І це ще не все. Кажуть, близько 25 мільйонів росіян працюють у тій чи іншій формі економічної «тіні» (мають неофіційні заробітки, про які не звітують).

Що це означає? А означає це те, що про податок на доходи фізосіб можна забувати, а це третина всіх (!) доходів регіональних бюджетів. Про всяк випадок нагадаємо, що ключові статті витрат регіональних бюджетів — це освіта, охорона здоров'я й інша культура. Громадяни будуть у захваті.

І якщо ви думаєте, що це ми тут вигадуємо всяке, то в російській Рахунковій палаті порахували й з'ясували, що бюджет недоотримає 2,1 трлн руб. доходів, і що характерно, у частині нафтогазових доходів недоотримають 1 трлн, а ненафтогазових — 1,1 трлн руб.

Ну, ок. Грошей не вистачає. Що робити? Звичайно, друкувати!

Останній бенкет

Станом на середину червня Центробанк РФ влив у банківську систему майже 5 трлн руб. у вигляді репо під заставу облігацій федеральної позики (ОФП). Якщо що, то так виглядає сучасна версія роботи друкарського верстата.

Максимально коротко, схема така. Мінфін випускає ОФП (борг), банки їх купують, Мінфін закриває дірку в бюджеті, потім банки беруть ці ОФП і відносять їх у Центробанк, що видає їм кредит (під заставу ОФП), на який вони що роблять? Правильно, купують ще ОФП! І так по новому колу. Точніше, по спіралі, бо кожне нове коло більше попереднього: Мінфіну слід погасити старі ОФП, плюс заплатити за ними «кінські» відсотки, плюс треба ще покрити поточну діру в бюджеті, тобто мультиплікатор виходить нічогенький.

Ви запитаєте: а звідки Центробанк бере гроші для кредитів банків? Усе правильно, друкує, з повітря.

Отже, у червні відбулася епохальна подія. Державна дума ухвалила поправки до бюджетного кодексу, що дозволяють уряду збільшити видатки й державний борг понад ліміти, установлені законом про бюджет (три читання за один день — дуже поспішали).

Тобто жодних гальм тепер немає. Не вистачає 5 трлн руб. — запускай верстат і друкуй. Шах і мат тобі, бюджетний дефіците!

Щоправда, є один маленький, але неприємний нюанс: коли ти друкуєш гроші, які не забезпечуються відповідним зростанням випуску продукції, то на виході ти ЗАВЖДИ одержиш інфляцію, що згодом трансформується в гіперінфляцію й гроші втратять будь-яку цінність, що, своєю чергою, позбавить сенсу економічну активність як таку.

Тож влада РФ вирішила гульнути наостанок. І це максимально чудова  новина. П'ять років вони опиралися спокусі, розуміючи ціну, яку доведеться заплатити, і нарешті не витримали (вочевидь, не від гарного життя). Душу продано дияволові, тому шляху назад немає.

Замість підсумків

Карт-бланш на друкування грошей у необмежених масштабах — це останній елемент пазла. Далі процеси запускаються автоматично.

Це вже не звична для росіян горілка, від якої вранці голова болить, але якось далі жити можна, хоч і складно. Це чистий героїн по венах, злізти з якого не вийде. Доза постійно збільшуватиметься, поки не доб'є організм. А відправити в ретрит це тіло нема кому, бо друзів у країни-ізгоя немає. А значить, усе вже визначено наперед. Питання лише в часі, ну й у зовнішніх факторах, які можуть процес прискорити.

Смішна історія насамкінець про вірних друзів. Знаєте, що зробив Казахстан, коли побачив паливну кризу, що розгорається у Росії?

Для початку заборонив експорт палива автотранспортом, а також окремих видів нафтопродуктів і легких дистилятів залізничним транспортом. Після цього Казахстан ще й підсилив контроль на кордоні, щоб запобігти вивезенню нафтопродуктів.

А попереду серпень — історично найгірший місяць у році для РФ.

Політика