Politico: Європейці прагнуть оборонної автономії від США, але сумніваються у власній готовності

03 липня 2026 р. 03:58

03 липня 2026 р. 03:58

Громадяни країн Європейського Союзу дедалі більше висловлюють бажання покладатися на власні сили, а не на Сполучені Штати Америки у питаннях безпеки, проте мають серйозні сумніви щодо практичної реалізації такого кроку. Про повідомляє «Главком» із посиланням на Politico .

Згідно з опитуванням, 40% респондентів вважають прийнятним покладання своєї країни на військову допомогу з боку самої Європи, тоді як готовність приймати підтримку від держав з-поза її меж (зокрема від США) висловили лише 14%. Директор Public First Ананд Менон зазначив, що європейці почуваються в меншій безпеці та сприймають США як менш надійного партнера. Водночас питання про те, чи готові вони до гострих компромісів заради автономної європейської оборони – як-от збільшення інвестицій у закордонні фірми – залишається відкритим.

Думки громадян щодо спроможності самого ЄС захистити їх розділилися: 41% опитаних вірять у готовність Європи до захисту, а 43% дотримуються протилежної думки. Ще більший песимізм фіксується на рівні національної оборони: 58% респондентів переконані, що їхні власні країни не готові до самозахисту, і лише 27% вважають їх готовими. Такі настрої формуються на тлі дій адміністрації Дональда Трампа, яка ставить під сумнів статтю 5 НАТО про колективну оборону, погрожує анексією Гренландії, обмежує військові ресурси США для Альянсу та виводить частину військ із Німеччини.

Крім того, представники розвідки та військові побоюються потенційного нападу Росії на одну з європейських країн до кінця поточного десятиліття. Білий дім продовжує тиснути на Європу з вимогою збільшити оборонні витрати, що стане ключовою темою саміту НАТО наступного тижня в Анкарі.

Попри недовіру до Вашингтона, європейські уряди продовжують закуповувати основні види озброєння в США та залежать від американських можливостей у сфері розвідки, космосу й дозаправки в повітрі. Проте 46% громадян погодилися, що Європа має виробляти техніку всередині блоку, навіть якщо це призведе до здорожчання.

Раніше Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав європейську самооборону без участі США «мріями», що викликало обурення європейських законодавців. Суспільні настрої частково відображають ці побоювання: мешканці прифронтових держав (країни Балтії, Румунія, Болгарія) найбільше сумніваються у здатності захиститися самотужки і прагнуть збереження американської присутності.

Єдиним винятком стала Фінляндія, де 76% опитаних впевнені у власній готовності до захисту завдяки потужній системі призову та озброєній армії. У 18 країнах більшість вважає нормальним покладатися на загальноєвропейські сили, тоді як лише у Фінляндії, Франції, Польщі, Болгарії, Румунії та Греції більшість виступила за здатність воювати самостійно. Впевненість Франції зумовлена її статусом єдиної ядерної держави в ЄС із традицією незалежного військового потенціалу.

Наразі можливості Євросоюзу в оборонній сфері обмежені, хоча Брюсель намагається стимулювати спільні закупівлі зброї задля подолання фрагментації промисловості. Перспектива створення єдиної європейської армії залишається дуже віддаленою. Програми на кшталт SAFE («Позики на зброю» обсягом €150 млрд) обмежують участь країн, які не входять до ЄС, що викликає незадоволення з боку США.

Як відомо зі слів президента Зеленського, протягом наступних шести місяців Україна та Європейський Союз можуть досягти реального прогресу в реалізації ініціативи Drone Deal, запропонованої Києвом.

За словами глави держави, Україна також уклала низку двосторонніх угод і розширила партнерство з європейськими країнами, що має сприяти ширшому впровадженню українських оборонних технологій, зокрема безпілотних і антидронових систем, які вже довели свою ефективність у війні.

Нагадаємо, 1 липня президент України Володимир Зеленський прибув до Ірландії , де взяв участь в офіційній церемонії відкриття головування країни в Раді Європейського Союзу.

Раніше Зеленський повідомив про нову оборонну домовленість зі Швецією, яка передбачає суттєве посилення української бойової авіації . Країни уклали угоду про закупівлю сучасних винищувачів Gripen E, а також погодили передачу літаків попередньої модифікації.

Крім того, Велика Британія виділила новий пакет підтримки для України на суму на майже 290 млн фунтів стерлінгів (приблизно 17,19 млрд грн).

Політика