Лукашенка прибув до Джакарти шукати альтернативу Москві — ЗМІ

03 липня 2026 р. 18:46

03 липня 2026 р. 18:46

Після президентських виборів та подій 2020 року та початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на Заході заведено вважати, що Аляксандр Лукашенка став повністю ізольованим політиком, який діє виключно як виконавець волі Кремля. Проте його офіційний візит до Джакарти доводить протилежне: білоруський лідер відчайдушно шукає геополітичний простір за межами Європи, намагаючись довести, що Мінськ усе ще має доступ до великих незахідних партнерів, повідомляє ANTARA.

Лукашенку зустріли в Індонезії за найвищим державним протоколом, і замість очікуваних загальних фраз про «дружбу та мир», білоруська делегація та новообраний президент Індонезії Прабово Субіанто підписали великий пакет документів.

Головна політична мета Лукашенки полягає в тому, щоб показати світові, а насамперед Москві, що Білорусь не є просто "губернією" чи сліпим продовженням Російської Федерації. Прийом у палаці Мердека дозволяє Мінську гучно заявити, що західні санкції не закрили для нього планету.

Індонезію, яка є найбільшою економікою Південно-Східної Азії, абсолютно не цікавлять європейські політичні суперечки, коли на кону стоїть власна продовольча та промислова безпека. Під час зустрічі лідери офіційно зафіксували амбітний фінансовий орієнтир — наростити двосторонній товарообіг до 500 млн доларів. Задля цього у Джакарті було підписано пакет із 7 пріоритетних угод та масштабну «Дорожню карту» співпраці, розраховану на наступні 5 років, з 2026 по 2030 рік.

Ці домовленості мають цілком матеріальне втілення, адже Джакарті критично потрібні білоруські калійні добрива та промислова техніка.

Крім того, Мінськ серйозно націлився на гігантський бюджетний проєкт нового президента Індонезії — державну програму безкоштовного харчування для мільйонів громадян (MBG), у межах якої Білорусь планує стати великим постачальником сухого молока.

Водночас сторони уклали угоди у сферах промисловості, науки, медицини та національної акредитації стандартів. Вкрай цікавий документ підписали також фінансові розвідки двох країн — індонезійська PPATK та білоруський Департамент фінансового моніторингу. Офіційно ця співпраця спрямована на боротьбу з брудними грошима, але в умовах жорстких санкцій проти білоруських банків налагодження таких прямих каналів має для Мінська стратегічне значення для обходу фінансової блокади.

Звісно, ці 7 угод, 5-річний план та широкі посмішки на камери не скасовують колосальної фінансової та військової залежності Білорусі від Кремля. Проте Джакарта дала Лукашенці саме те, за чим той летів через пів світу — легітимність, підписані контракти на сотні мільйонів та картинку, яка доводить, що «останній диктатор Європи» все ще знаходить двері, що залишаються для нього відкритими.

Візит до Індонезії став продовженням активної дипломатичної кампанії Лукашенки за межами Росії. Лише кілька днів тому він після переговорів із Владіміром Путіним відвідав Пекін і зустрівся із Сі Цзіньпіном , який назвав Білорусь і Китай «залізними друзями» та підтвердив підтримку суверенітету республіки. Цей візит міг стати сигналом про прагнення Мінська посилити контакти з Пекіном на тлі складних відносин із Кремлем. Поїздка до Джакарти вписується у цю стратегію — пошук нових економічних і політичних партнерів у країнах Азії, попри збереження тісного союзу між Білоруссю з Росією.

Політика