Росія наразі перебуває у слабшому становищі, ніж будь-коли за останні роки — прем'єр Естонії - Політика

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Росія наразі перебуває у слабшому становищі, ніж будь-коли за останні роки — прем'єр Естонії

04 липня 2026 р. 05:56

04 липня 2026 р. 05:56

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал під час спільної пресконференції в Берліні з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та лідерами Латвії й Литви заявив, що Росія нині у слабшому становищі , ніж була протягом останніх років. Водночас він зауважив, що це не привід зменшувати допомогу Україні, а навпаки, підтримку потрібно посилювати, передає кореспондент «Укрінформу».

«Росія сьогодні слабша, ніж була багато років тому. І це не випадковість. Це результат наших дій. Наша стратегія працює. Тож давайте й надалі тиснути на Росію, а не на Україну», — сказав Міхал.

Водночас прем’єр-міністр заявив, що останні масштабні удари Росії по мирних жителях підтверджують незмінність її намірів. Він зазначив, що Кремль й далі хоче захопити всю Україну та посварити Європу, тому партнери мають не зменшувати, а посилювати військову допомогу Україні.

«Європейський Союз залучив нове фінансування. Союзники також мають робити більше на двосторонньому рівні. Естонія взяла на себе зобов’язання щороку надавати військову допомогу на рівні щонайменше 0,25% ВВП. І ми можемо зробити ще більше. Минулого року цей показник уже сягнув 0,35% нашого ВВП», — зауважив Міхал.

Естонський прем’єр-міністр також заявив, що ЄС має відкрити всі переговорні кластери для вступу України. За його словами, справедливий і тривалий мир потребує чіткого шляху України до Євросоюзу. Міхал зазначив, що Київ вже давно готовий до цього, тому ЄС має без зволікань виконати свою частину роботи.

«Це не послуга Україні, це відповідає стратегічним і економічним інтересам самого Європейського Союзу. Саме так ми захищаємо мир у Європі», — зауважив Міхал.

Російська влада намагається реагувати на посилення українських дронових атак , які дістають усе далі вглиб Росії та влучають у важливі підприємства з виробництва зброї, виводять з ладу частину нафтопереробних потужностей і посилюють дефіцит пального по всій країні. Зокрема, після різкого загострення паливної кризи уряд російського диктатора провів термінову нараду після того, як з 15 по 21 червня виробництво бензину в Росії впало на 25%, а десятки регіонів почали обмежувати продаж пального.

Один із колишніх високопосадовців російського Мінфіну заявляв, що в країні панує повна невизначеність та складається враження, що хорошого виходу з цієї ситуації не видно.

Ще недавно російський диктатор Владімір Путін здавався людиною, яка повністю контролює систему. Нині ж Кремль нервово реагує на все: удари по НПЗ, падіння рейтингів, конфлікти між силовиками, зародження протестних настроїв у молоді та зростання критики з боку ультрапатріотів. Навіть усередині російської еліти дедалі голосніше розмірковують про майбутнє після Путіна.

Чому війна проти України прискорила внутрішню ерозію РФ — у статті « Корозія режиму Путіна. Чому нервує Кремль » розповідає журналіст-міжнародник Володимир Кім .