«Ми повинні давати нове життя»: як війна змінила вагітність і пологи в Україні

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

06 липня 2026 р. 00:42

06 липня 2026 р. 00:42

Торік в Україні народилося понад 168 тисяч дітей – майже вдвічі менше, ніж 274 тисячі у 2021 році, до повномасштабного вторгнення. Про це пише «Главком» з посиланням на The New York Times , яке поспілкувалося з понад 40 вагітними жінками у восьми містах країни.

Зруйновані пологові й підземні палати

За даними ООН, станом на грудень 2025 року понад 80 пологових і неонатальних відділень в Україні були пошкоджені або зруйновані – у деяких містах пологових будинків не лишилося взагалі. Частину операційних і палат перенесли під землю, а ООН допомагає прифронтовим лікарням облаштовувати бомбосховища під пологові зали.

У Харкові через атаку постраждав пологовий будинок

Материнська смертність в Україні за 2023–2024 роки – останні роки, за які є повна статистика, – зросла більш ніж на третину. В ООН пов'язують це зі стресом, обстрілами медзакладів і вимушеним переселенням.

Інна Славгородська, 38 років, у перші дні вторгнення виїхала з рідного Харкова до Німеччини вагітною і втратила дитину на п'ятому місяці. Вона повернулася до Харкова, з околиць якого на той час українські військові відкинули російські сили, й завагітніла знову: у січні народила здорову дитину шляхом кесаревого розтину, а наступного дня російський дрон влучив у лікарню, де вона відновлювалася після пологів.

Стрес обертається передчасними пологами

Українські лікарі фіксують зростання кількості передчасних пологів і викиднів, хоча загальнонаціональної статистики немає – дані ведуть окремі лікарні. У Клінічному перинатальному центрі Пресвятої Богородиці в прифронтових Сумах частка передчасних пологів зросла з 2,9% у 2021 році до 5,5% торік.

Директорка Харківського обласного клінічного перинатального центру Нана Пасієшвілі пояснює це поєднанням стресу, обстрілів, тривог, безсоння і підвищеного тиску – а він, своєю чергою, може провокувати передчасне відшарування плаценти. У Запоріжжі лікарі також повідомляють про більше випадків жовтяниці, недостатньої ваги та запалень у новонароджених.

Кесаревий розтин у прифронтових містах став звичнішою практикою: лікарі намагаються прийняти пологи саме під час коротких затишшів між обстрілами, щоб не ризикувати затяжними пологами під вогнем.

Вагітність на передовій

Особливо складно доводиться вагітним у лавах Збройних сил України, де служить близько 70 тисяч жінок: військова форма не розрахована на вагітний живіт, а військові медики рідко мають підготовку для дородового нагляду.

Медикиня Ірина Долгополова евакуйовувала поранених на одній із найнебезпечніших ділянок фронту під ворожими дронами аж до сьомого місяця вагітності. У січні вона народила здорову доньку. Разом із чоловіком, який теж служить, вона вирішила народити ще одну дитину попри війну – бо, за її словами, попри все треба давати нове життя.

Нагадаємо, Інститут демографії НАН України вже пояснював , чому падіння народжуваності в Україні має не лише воєнні, а й давніші структурні причини.