«Україна стає постачальником безпеки»: Київ планує укласти дронові угоди із сімома країнами НАТО

06 липня 2026 р. 21:03

06 липня 2026 р. 21:03

Україна планує до кінця року підписати масштабні оборонні угоди щонайменше з сімома країнами НАТО. Нова стратегія зовнішньої політики Києва покликана продемонструвати, що держава здатна бути не лише отримувачем, а й потужним постачальником військової техніки та унікального бойового досвіду, повідомляє The Guardian.

Географія «дронової дипломатії»

Протягом останніх місяців Київ уже уклав так звані «дронові угоди» з шістьма державами. Серед них: три країни Близького Сходу (Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар), які гостро відчули потребу в українській підтримці після того, як навесні цього року розпочалася війна між США та Ізраїлем проти Ірану. Тоді весь регіон зазнав масованих атак іранськими безпілотниками Shahed. Ці ж БпЛА ворог постійно застосовує проти українських міст протягом останніх чотирьох років. Також угоди підписали Азербайджан та два члени НАТО — Латвія і Литва.

Як пояснив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян, ця ініціатива охоплює набагато більше, ніж просто постачання безпілотників. Найціннішим є доступ до знань, досвіду та інтеграції усіх компонентів системи в єдиний комплекс.

Для ефективної протидії повітряним загрозам партнерам потрібен цілісний безпековий екосистемний комплекс (інтегрована система виявлення та знищення повітряних цілей), який включає:

• Дрони-перехоплювачі;
• Субкомпоненти та високоточні сенсори;
• Наземні станції управління;
• Сучасні радіолокаційні системи (РЛС).

Порятунок від дешевих Shahed

«Дронова дипломатія» Києва активізувалася під час конфлікту США з Іраном, коли Тегеран атакував американських союзників у Перській затоці. Більшість країн регіону виявилися неготовими до загрози, хоча Іран використовував значно менш досконалі версії безпілотників, ніж ті модернізовані зразки, які Росія застосовує проти України.

В окремих випадках для збиття дешевих «Шахедів» доводилося використовувати дорогі ракети ЗРК Patriot, хоча з цим завданням мають справлятися дешеві дрони-перехоплювачі. Проте сам по собі перехоплювач без інтегрованої системи радарів та досвіду є неефективним. Однією з країн Перської затоки було придбано перехоплювачі у західної компанії, яка розробила їх спільно з українськими виробниками, після чого Київ регулярно консультував партнерів щодо їх експлуатації на операційному та тактичному рівнях.

Аналітик Фонду Карнегі за міжнародний мир у Вашингтоні Майкл Кофман підкреслив, що саме у масштабній інтеграції систем досвід України є незамінним. Водночас пряме постачання самих дронів наразі не здійснюється через жорсткий експортний контроль та фокус української промисловості на внутрішніх потребах оборони. Окрім того, така дипломатія допомагає утримувати Україну у світовому порядку денному в часи, коли увага світу змістилася на Близький Схід.

Європейський аналог Patriot

Зараз фокус уваги Києва зміщується на партнерів по НАТО, особливо тих, що межують із Росією. Наприклад, у Латвії в травні 2026 року уряд пішов у відставку через політичний скандал після того, як два українські далекобійні дрони, збиті з курсу російськими засобами РЕБ, влучили в нафтобазу. Невдовзі Рига підписала «дронову угоду» з Києвом, і вже анонсовано відкриття спільного заводу з виробництва безпілотників на сході Латвії. Схожу угоду уклала і Литва, де також вмикалися сирени повітряної тривоги через збиті з курсу безпілотники.

Нові контракти можуть бути підписані на саміті лідерів НАТО в Анкарі цього тижня. Але найбільш амбітним проектом є спроба Києва створити європейський аналог системи Patriot для захисту від російських балістичних ракет, що є найслабшим місцем української ППО через дефіцит американських комплексів. Президент Володимир Зеленський визначив це пріоритетом, і обговорення вже тривають на рівні зброярських компаній та політиків.

Зміна ставлення

З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна здебільшого виступала як отримувач західної військової допомоги. Проте роки високотехнологічної війни змусили український оборонно-промисловий комплекс здійснити значний стрибок у розвитку безпілотних систем, перетворивши країну на світового лідера за практичним досвідом протидії сучасним повітряним загрозам.

Посол України при НАТО Альона Гетманчук зазначила, що ставлення союзників кардинально змінилося з літа минулого року: якщо раніше на слова про Україну як «постачальника безпеки» дивилися з ваганням, то тепер європейські лідери самі починають із цього розмову, усвідомлюючи, що Європі доведеться дбати про безпеку самостійно із меншою підтримкою США.

Європа більше не хоче покладатися лише на обіцянки заокеанських союзників. Поки НАТО залишається основою колективної безпеки, Лондон, Париж, Варшава, Берлін і Осло вибудовують власну мережу двосторонніх оборонних угод — від ракет великої дальності до ядерних консультацій і захисту критичної інфраструктури. Чому на континенті заговорили про «план Б», яку роль у цьому відіграє російська загроза та де в новій архітектурі місце України? Про це у статті «План Б» усередині НАТО: навіщо Європа будує власний оборонний каркас» пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак .

Політика