вологість:
тиск:
вітер:
Федоров заявляє про тиск корупційних кланів у Міноборони, а Умєров залишається одним із ключових людей президента
07 липня 2026 р. 12:36
07 липня 2026 р. 12:36
Публічні заяви міністра оборони Михайла Федорова про боротьбу з корупційними кланами та спротив реформам у Міністерстві оборони вказують на невідповідність кадрових рішень президента. На це у колонці « Туман війни. Як культура замовчування вибиває ґрунт з-під ніг » звертає увагу редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова .
За її словами, розповідаючи про тиск корупційних груп, протидію придворних гравців на ринку оборонних закупівель і необхідність змінювати ситуацію в міністерстві, Федоров фактично описує проблеми, які сформувалися за попереднього керівництва відомства.
«Будь-яка людина, хоч трохи втаємничена в те, що відбувається в країні, розуміє: говорячи про корупційні клани та спротив усередині системи, міністр оборони фактично каже про результати роботи свого попередника Рустема Умєрова», — зазначає Ведернікова.
Водночас, наголошує вона, після звільнення з Міністерства оборони Умєров не лише не опинився на політичній периферії, а й зберіг одну з ключових ролей у системі влади — працює в РНБО та очолює переговорну групу України.
«Відчуваєте невідповідність?», — ставить запитання авторка.
На думку Ведернікової, ця ситуація демонструє одну з головних проблем української влади під час війни — відсутність механізму політичного самоочищення.
«Усе, що відбувається всередині влади, оповите мороком мовчання. Ніби нічого не відбувається. Влада не каже про корупцію всередині, позбавляючи систему державного управління можливості самоочищатися та виправляти свої помилки», — пише вона.
Авторка вважає, що саме культура замовчування призводить до того, що системні проблеми не лише не отримують політичної оцінки, а й накопичуються. Наслідком цього стає втрата системою державного управління здатності до самоочищення: відповідальні за провали залишаються при владі, а політичні рішення дедалі рідше піддаються публічному аналізу.
«Саме десь тут починаються наслідки для країни: несуб'єктний парламент, кишеньковий Кабмін, населений здебільшого «своїми», а не компетентними, президент, який дозволяє собі взагалі не коментувати того, що відбувається в його найближчому оточенні», — пише Ведернікова.
На думку авторки, культура замовчування існує не лише між владою та суспільством, а й усередині самої влади. Саме тому депутати парламентської більшості дедалі рідше ставлять незручні запитання президенту, а парламент поступово втрачає свою ключову функцію — бути інструментом політичного контролю над виконавчою владою.
Джерело: zn.ua (Політика)
Новини рубріки
Загроза для Запоріжжя зросла, але не через просування РФ — спікер ЗСУ
07 липня 2026 р. 13:34
Європа на прицілі: Путін розглядає можливість провокацій проти НАТО — WP
07 липня 2026 р. 13:34