Фанати борються з ШІ-фанфіками: під удар потрапляють і справжні автори

09 липня 2026 р. 15:12

09 липня 2026 р. 15:12

Спільноти фанфіків намагаються виявляти тексти, створені за допомогою генеративного штучного інтелекту. Водночас нові методи перевірки вже спричинили хвилю суперечок, публічних звинувачень і ризик помилкового переслідування авторів, які могли використовувати ШІ лише для редагування або перекладу, повідомляє The Verge .

Наприкінці червня акаунт @heatedrivalryai опублікував розширення, що шукає в коді сторінок Archive of Our Own (AO3) спеціальний елемент “font-claude-response-body”, який нібито здатен визначати, чи вставили текст безпосередньо з чат-бота Claude від Anthropic. За словами автора інструменту, поява цього коду “однозначно вказує на використання Claude”. Якщо такий маркер знаходиться, сторінка автоматично підсвічується червоним кольором.

Інструмент швидко привернув увагу фанатської спільноти, однак майже одразу почав використовуватися для публічного викриття авторів. Попри заяви розробника, що його метою було лише продемонструвати принцип роботи системи, користувачі почали масово звинувачувати письменників у використанні ШІ.

Журналістка The Verge Джесс Везербед перевірила роботу інструмента й підтвердила, що він дійсно спрацьовує, якщо текст безпосередньо копіюють із Claude в редактор AO3. Проте система має суттєві обмеження: вона не працює, якщо текст попередньо редагували в Google Docs, Microsoft Word або іншому редакторі, а також не дозволяє визначити, наскільки активно ШІ використовувався під час створення твору.

Через це однакове позначення можуть отримати як повністю згенеровані історії, так і тексти, де Claude застосовувався лише для перевірки орфографії, перекладу чи редагування кількох речень. Після появи інструмента деякі автори вже просто оновили свої роботи, видаливши відповідні артефакти коду.

Авторка матеріалу зазначає, що наразі не існує універсального способу надійно визначити, чи написав текс генеративний ШІ. На відміну від зображень, відео чи аудіо, для яких поступово впроваджуються технології на кшталт C2PA або SynthID, текстові водяні знаки практично не працюють після звичайного копіювання.

Тому більшість читачів і далі покладаються на непрямі ознаки — характерні мовні конструкції, надмірну “квітчастість” стилю чи повторювані фрази. Однак Везербед наголошує, що такі критерії ненадійні, адже сучасні мовні моделі навчаються саме на людських текстах і часто лише наслідують стиль реальних письменників.

На думку журналістки The Verge, найкращим рішенням залишається добровільне маркування творів. На AO3 уже існує спеціальний тег Created with Generative AI, який автори можуть використовувати, якщо застосовували генеративний ШІ. Однак через негативне ставлення частини спільноти далеко не всі готові чесно повідомляти про це.

Найзапекліша боротьба з ШІ наразі триває в музичній сфері. Нещодавно співачка SZA розкритикувала музичні системи штучного інтелекту після того, як дізналася, що 238 її композицій використовувалися для навчання алгоритмів. Пол Маккартні, Сем Фендер, Кейт Буш та Ганс Ціммер раніше приєдналися до протесту проти несанкціонованого використання авторських творів для навчання ШІ і випустили беззвучний альбом Is This What We Want?.

Політика