Союзники розбудовують "НАТО 3.0": що це означає

09 липня 2026 р. 21:34

09 липня 2026 р. 21:34

Ключовим фактором участі США у розбудові НАТО 3.0 залишається зобовʼязання союзників щодо збільшення оборонних витрат. Саме початок виконання цього зобовʼязання союзники приїхали показувати на саміт в Анкарі, пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак у статті " НАТО 3.0: що саміт в Анкарі змінив для України ".

У своєму матеріалі автор пояснив три версії НАТО:

• НАТО 1.0 — архітектура Альянсу часів холодної війни;
• НАТО 2.0 — період "дивідендів миру", експедиційних операцій, пошук нової ролі після розпаду СРСР
• НАТО 3.0 — Альянс нового геополітичного змагання, великого переозброєння і підготовки до тривалої війни високої інтенсивності.

"Роль США зберігається в ядерному стримуванні, високих технологіях, стратегічній розвідці, частині далекобійних і протиракетних спроможностей. Але Європа і Канада мають узяти значно більшу частку відповідальності за конвенційні аспекти оборони у сучасній війні. Це стосується й України . Ресурсна і політична підтримка України дедалі більше зміщується в Європу, але технологічні спроможності, новітні озброєння, зокрема ракети PAC-3, а також значна частина інструментів розвідки й далекобійності залишаються в руках США", — пояснює Іжак вигляд НАТО 3.0 за результатами саміту.

За словами Іжака, одним з головних змістів саміту став оборонно-промисловий блок став одним із головних змістів Анкари. У декларації оголосили про понад 50 млрд доларів нових закупівель та зафіксували ключові напрями майбутніх спроможностей: високоточні удари, інтегровану ППО і ПРО, безпілотні системи, передові технології, розвідку, трансатлантичну бойову хмару і ШІ-моделі.

На оборонно-промисловому форумі генсек Марк Рютте розповів про понад 50 млрд доларів нових закупівельних угод за один день, ініціативу NATO’s Drone Edge з 40 млрд доларів інвестицій у безпілотники, плани закупівлі розвідувальних безпілотних літаків MQ-4C Triton, нову систему повітряного дальнього радіолокаційного виявлення й управління на базі GlobalEye, а також 27 млрд євро на модернізацію паливної інфраструктури.

"Остання цифра не прописана в декларації окремо, але вона важлива для розуміння реальної логіки саміту: НАТО готується не тільки купувати зброю, а й забезпечувати тривале розгортання, постачання і підтримку сил", — наголошує експерт.

Також, продовжує він, окремим напрямом стала далекобійність. У декларації за підсумками саміту її зафіксували як deep precision strike – здатність завдавати високоточних ударів у глибину. При цьому на полях саміту просували кілька багатонаціональних ініціатив  у сфері, найпомітнішою з яких стала ініціатива Британії разом з Францією, Німеччиною та іншими країнами Європи із заявленою рамкою близько 50 млрд доларів і дальністю ураження від 300 км до понад 2000 км.

"Це не загальнонатовський пакет усіх 32 союзників і не один завершений контракт, а групова європейська ініціатива, яка показує напрям адаптації Альянсу після уроків російсько-української війни", — пише Іжак.

Раніше повідомлялося, що союзники по НАТО знизили очікування від саміту в Анкарі після різких заяв президента США Дональда Трампа. Він з’явився на саміті з агресивною позицією, змусивши союзників вкотре сумніватися в його відданості Альянсу.

Політика