Німеччина змінює правила надання соціальної допомоги: як це вплине на біженців з України

14 липня 2026 р. 10:09

14 липня 2026 р. 10:09

У Німеччині розпочалося поетапне впровадження нового закону, який суттєво реформує систему соціальної допомоги. Замість колишньої системи «Bürgergeld» (громадянської допомоги) запроваджується нова система базового забезпечення, яка покликана швидше повертати безробітних на ринок праці та суворіше контролювати виконання обов’язків отримувачами виплат, повідомляє «Главком» з посиланням на уряд Німеччини.

Відповідний законопроєкт Кабмін Німеччини схвалив ще 17 грудня 2025 року, Бундестаг ухвалив його 5 березня 2026 року, а Бундесрат остаточно затвердив 27 березня 2026 року. Закон починає діяти поетапно з 1 липня 2026 року.

Головна мета реформи полягає в балансі між допомогою тим, хто її потребує, та обов'язком працювати для тих, хто має таку можливість. Ті, хто може працювати, зобов'язані шукати роботу та брати участь у заходах працевлаштування, інакше на них чекатимуть суворіші санкції.

Пріоритет надаватиметься працевлаштуванню. Jobcenter насамперед перевірятиме можливість негайного працевлаштування безробітного. Якщо це неможливо, пропонуватимуться курси підвищення кваліфікації чи навчання – це особливо стосується осіб віком до 30 років.

Отримувачі допомоги мають використовувати свій потенціал на максимум, щоб повністю забезпечувати себе. Зокрема, самотні люди зобов’язані працювати повний робочий день, якщо для цього немає перешкод.

Батьків із маленькими дітьми тепер можуть залучати до роботи або інтеграційних заходів вже після того, як дитині виповниться 14 місяців. Раніше це правило діяло для дітей від трьох років.

Людям з обмеженими можливостями здоров’я надаватиметься більш цілеспрямована підтримку.

Молоді, особливо тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах, також надаватиметься більш всебічні консультації та підтримка. Для цього необхідно усунути прогалини у фінансуванні та посилити діяльність агентств з працевлаштування молоді, наголошують в німецькому уряді.

План співпраці має містити індивідуальні пропозиції щодо консультування, підтримки або працевлаштування. Якщо особи, які шукають роботу, беруть активну участь у процесі, співпраця з центрами зайнятості залишається небюрократичною. Однак якщо вони не дотримуються домовленостей, передбачених планом співпраці, їхня участь стає обов’язковою на підставі адміністративного акту з роз’ясненням правових наслідків.

Крім того, скасовується пільговий період для майна – тепер ліміт збережень, які дозволено мати без втрати права на допомогу, прив’яжуть до віку отримувача, та обмежуються витрати на житло – оплата, яка надавалася Jobcenter, буде обмежена навіть у перший рік отримання допомоги. «Стеля» становитиме 1,5 розміру місцевої норми відповідності житла.

Реформа робить правила взаємодії з центрами зайнятості значно жорсткішими. Так, призначаються санкції на пропуск зустрічей – за перший пропущений візит до Jobcenter покарання не буде, проте за другий пропуск виплати уріжуть на 30% на один місяць. Після трьох пропусків поспіль отримувача можуть повністю позбавити виплат, включно з оплатою оренди житла, через неотримання зв'язку з ним.

Якщо безробітний без поважних причин перериває курс навчання або відмовляється від пропозицій роботи, базову виплату можуть скоротити на 30% строком на три місяці.

Нагадаємо, з 1 липня більшість українських біженців у Польщі залишилися без державної підтримки на проживання в центрах колективного розміщення. Нові обмеження торкнулися майже 11 тисяч біженців, половину з яких становлять діти. Це черговий етап поступового згортання допомоги громадянам України, які втекли від війни: перший пакет обмежень набув чинності ще 5 березня, коли в Польщі запрацював закон, що урізав низку соціальних виплат.

Подібні тенденції спостерігають і в інших країнах Євросоюзу. Так, у Німеччині з 1 липня також посилили правила соціальних виплат для українських біженців: частину отримувачів переведуть з допомоги Bürgergeld на базовий дохід Grundsicherung, а центри зайнятості жорсткіше перевірятимуть майно, заощадження та готовність людей до працевлаштування. Водночас загальний термін дії тимчасового захисту для українців у Євросоюзі залишається чинним до 4 березня 2027 року.

Нагадаємо, це вже не перший етап скасування пільг для українських біженців у Польщі: ще в грудні 2025 року країна припинила співфінансування житла для частини переселенців, які проживали в держжитлі понад рік.

Політика