Знахідка біля Стоунхенджа: шаман бронзової доби виявився жінкою

17 липня 2026 р. 04:40

17 липня 2026 р. 04:40

Новий аналіз білків у зубах давнього родича людини Homo naledi показав, що всі досліджені скелети з південноафриканської печери Rising Star, ймовірно, належали особинам жіночої статі , хоча деякі з них раніше визначали як чоловічі. Подібна помилка зберігалася понад два століття й щодо так званого "шамана з Аптон-Ловелла". Дослідження решток, знайдених неподалік Стоунхенджа, встановило, що похована з інструментами для металообробки людина була жінкою. Відкриття змінює сучасні уявлення про роль жінок у суспільстві ранньої бронзової. Про це повідомило видання Live Science.

Новий аналіз стародавньої ДНК змінив багаторічні уявлення про одну з найвідоміших археологічних знахідок Великої Британії. Дослідники з Інституту Френсіса Кріка в Лондоні встановили, що так званий "шаман з Аптон-Ловелла", похований близько чотирьох тисяч років тому неподалік Стоунхенджа, був жінкою.

Рештки виявили ще у 1801 році біля села Аптон-Ловелл, приблизно за 16 кілометрів на захід від Стоунхенджа.

Поховання вирізнялося надзвичайно багатим набором предметів. Поруч із тілом археологи знайшли кам'яні сокири, інструменти для обробки металу зі слідами золота, спеціальний камінь для перевірки чистоти металів, а також проколоті кістки тварин, які, ймовірно, були елементами ритуального одягу.

Поєднання високостатусних ремісничих інструментів і предметів, які могли мати сакральне значення, наштовхнуло вчених на думку, що похована людина була не лише майстром із металу, а й займався обрядовою діяльністю. Саме тому поховання отримало назву "шаман з Аптон-Ловелла".

Археолог Вільям Каннінгтон, який проводив розкопки на початку XIX століття, припустив, що похований був чоловіком. Він зробив такий висновок, спираючись на великі розміри кісток. Протягом наступних двох століть ця версія не піддавалася сумніву. Музейні реконструкції навіть зображували похованого як бородатого чоловіка.

Однак новий аналіз ДНК кардинально змінив ситуацію. Спочатку дослідники планували вивчити походження цієї людини та її генетичні зв'язки. Але результати виявилися несподіваними. У генетичному матеріалі були виявлені жіночі XX-хромосоми замість чоловічих XY.

Щоб переконатися у правильності висновків, команда повторно дослідила ДНК із зуба та кістки пальця ноги. Результат щоразу залишався однаковим.Також не було знайдено жодних ознак того, що в похованні перебували рештки кількох людей.

Директор музею графства Вілтшир Девід Доусон заявив, що відкриття буквально руйнує попередні уявлення про суспільство бронзової доби.

За його словами, історики звикли вважати, що всі ключові ролі виконували чоловіки — вони були лідерами, ремісниками та майстрами металу.

"Це повністю руйнує попередні припущення. Ми так звикли до припущення, що чоловіки виконували ключові ролі, чоловіки були лідерами і металургами. Тут ми отримали незаперечний доказ існування жінки-металурга. А металообробка була своєрідною космічною наукою свого часу", — зазначив Девід Доусон, директор Музею Вілтшира.

Додатковий аналіз скелета дозволив дізнатися більше про життя цієї жінки. Її зріст становив приблизно 165 сантиметрів, що було незвично високим показником для жінок бронзової доби. На момент смерті їй було близько 45 років. Вона мала міцну статуру.

Учені також виявили артрит правого зап'ястя, тоді як ліва рука залишалася відносно здоровою. Такий характер ушкоджень відповідає багаторічній повторюваній роботі з металевими інструментами. Ще у 2022 році окреме дослідження припустило, що ця людина могла бути вправним золотарем, який виготовляв прикраси із золота.

Археологиня Ексетерського університету Сьюзен Гріні зазначила, що в епоху бронзи здатність перетворювати предмети, покриваючи їх золотом, могла сприйматися як магія.

"Здатність перетворювати інші об’єкти за допомогою делікатного та вмілого процесу покриття їх листовим золотом, можливо, розглядалася як магічний або ритуальний процес, секретний метод, відомий лише небагатьом людям. Це дослідження показує, як металообробка була тісно пов’язана з магічними, ритуальними та релігійними віруваннями", — наголосила вона.

Це не перший випадок, коли ДНК змушує вчених переглянути давні уявлення. Раніше генетичний аналіз уже показав, що високостатусна особа епохи вікінгів у Швеції, похована зі зброєю та стратегічними іграми, також була жінкою. Подібна ситуація сталася й у випадку з елітним похованням мідної доби в Іспанії.

Кураторка музею Ліза Браун заявила, що нове відкриття повністю змінює розуміння цього поховання.

"Тепер ми маємо абсолютно нове розуміння цього поховання, новий погляд на цю історію, що руйнує стереотипи та повертає жінок у центр нашого розуміння суспільства ранньої бронзової доби", — підкреслила Ліза Браун, кураторка Музею Вілтшира.

Нагадаємо, що генетичні дослідження вже допомагали уточнювати стать і суспільне становище давніх людей, зокрема розкрили таємницю скіфської "Золотої людини" , знайденої в похованні IV–III ст. до н.е. Аналіз генетичних маркерів показав, що похована під більш ніж чотирма тисячами золотих прикрас особа, найімовірніше, була чоловіком із південної групи скіфських племен – саків. Дослідження ДНК 85 людей також довело, що представники скіфської аристократії були близькими родичами, а високий статус і влада передавалися між поколіннями. Майже половина з 38 досліджених представників еліти виявилася жінками, яких ховали у багатих курганах із дорогим одягом, кіньми та коштовностями.

Політика