Як Харківський художній музей рятує експонати після російського удару та з якими викликами стикається

19 липня 2026 р. 13:42

19 липня 2026 р. 13:42

14 червня російський дрон пошкодив будівлю Харківського художнього музею та його експонати. Завідувачка відділу зарубіжного мистецтва музею Марина Філатова розповіла в інтерв'ю ZN.UA про оцінку масштабів і характеру збитків на сьогодні, а також про процес реставрації.

За словами Філатової, реставратори Національного науково-дослідного реставраційного центру України продовжують обстеження постраждалих творів: кожен предмет необхідно звірити за документами, оглянути та зафіксувати актом.

“Важливо сказати, що постраждалі твори готувалися до евакуації, частково були спаковані. Їх не «забули». Вони були в процесі переміщення”, — зазначає Філатова, додаючи, що окремо рятували твори тимчасового зберігання, зокрема колекцію Іллі Лучковського.

Повний перелік і стан конкретних творів мають звучати тільки після офіційної фіксації. Інакше можна нашкодити: сказати неточно — це дати привід для чуток, пояснила вона.

Реставратор може побачити шанс там, де неспеціаліст уже поставив би хрест, однак буває й навпаки: зовні робота здається не дуже пошкодженою, а всередині вже почалися процеси, які важко зупинити.

Найважливіше зараз, зазначає Філатова, — це стабілізація: висушити, не допустити грибка, не дати основі деформуватися ще більше, зафіксувати пошкодження, зробити описи. Реставрація — це місяці, іноді роки роботи.

Водночас вона визнала дефіцит для цього спеціалістів і специфічних матеріалів.

“Таких ресурсів завжди мало. Особливо в Харкові. Особливо коли йдеться про цілу групу творів. Ентузіазм не замінює обладнання, матеріалів, реставраційної майстерні, вентиляції, безпечного фондосховища”, — сказала завідувачка відділу зарубіжного мистецтва.

Стосовно загрози того, що через бюрократичні затримки або відсутність фінансування постраждалі експонати не зможуть вчасно потрапити на реставрацію, Філатова також визнала, що такий ризик є.

“Так, така загроза є. І вона дуже реальна. Реставрація потребує грошей, матеріалів, фахівців, часу, приміщень. Найнебезпечніше — втратити перші тижні, коли ще можна зупинити частину процесів руйнування. Мені навіть страшно подумати, якби ця жахлива історія відбулася у морози, коли промоклі твори неможливо було б підсушувати природним способом”, — додала вона.

Як зазначає Філатова, бюрократія в музейній сфері існує не випадково: вона захищає фонди, але під час війни це не має паралізувати порятунок.

Евакуація колекції

За словами Філатової, було кілька черг евакуації. Найціннішу частину колекції вивезли ще на початку повномасштабного вторгнення РФ.

“Але в нашій колекції — понад 26 тисяч предметів. Робота триває”, — розповіла вона, додавши, що частину творів уже перемістили, частина — готується до переміщення, деякі твори потребують огляду після удару, частина — стабілізації перед транспортуванням.

“Не кожен пошкоджений предмет можна просто взяти й повезти. Іноді дорога може «добити» його остаточно”, — пояснила завідувачка відділу зарубіжного мистецтва.

Дискусії щодо ідеї нового приміщення та будівництва підземного сховища для музею

Також вона прокоментувала дискусії щодо ідеї нового приміщення. За словами Філатової, проблема приміщення у Харківського художнього музею існувала давно, адже колекція велика, а будівля історична та не пристосована до всіх вимог сучасного фондового зберігання.

“Думаю, музею потрібен не жест, а продумане рішення. Бекетовський особняк має залишитися частиною музею. Але фондова й виставкова робота в Харкові сьогодні потребує інших умов. Безпечніших, просторіших, технічно підготовлених”, — додала вона, пояснивши, що думати треба не лише про квадратні метри, а й про сховища, температурно-вологісний режим, укриття, доступність, транспорт для переміщення творів, реставраційні майстерні, простір для виставок і для людей, які там працюватимуть щодня.

“Музей має бути не лише красивою адресою”, — зазначила Філатова.

Вона висловила бажання, щоб це рішення не ухвалювали кулуарно або поспіхом. Необхідно почути музейників, архітекторів, реставраторів, інженерів, фахівців із безпеки: якщо припуститися помилки на цьому етапі, потім десятиліттями доведеться з нею жити.

Також Філатова прокоментувала дискусії щодо будівництва спеціалізованого підземного сховища для музею. За її словами, в місті, яке живе під постійною загрозою ударів, у музею обов'язково має бути захищена частина: в такому разі підземне сховище для колекції — шанс вижити.

“Питання тільки в тому, що це має бути не просто бетонний підвал із табличкою «фондосховище». Це має бути професійний музейний простір: клімат, безпека, логістика, доступ реставраторів, нормальні умови для наукової та виставкової роботи. Інакше ми просто перенесемо проблему з однієї будівлі в іншу”, — додала вона, визнавши, що класичний формат музею у Харкові — справді вже романтичне минуле.

Детальніше про ситуацію в Харківському художньому музеї — в матеріалі Марка Баянова “ Харківський художній музей: як зберегти мистецтво і людей? ”

Політика