Шість країн ЄС вимагають винятків із нового пакета санкцій проти РФ — FT

19 липня 2026 р. 21:31

19 липня 2026 р. 21:31

Після того як посли держав Європейського Союзу не змогли погодити 21-й пакет санкцій проти Росії через розбіжності щодо морських послуг, скрапленого газу та інших обмежень, суперечки в блоці набули ширшого масштабу. Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія вимагають винятків або блокують окремі заходи через можливі втрати для національного бізнесу, що, за оцінкою дипломатів, загрожує подальшій санкційній стратегії та підтримці України. Про це повідомили у Financial Times.

Європейський Союз ризикує втратити підтримку нових економічних санкцій проти Росії. Національні уряди дедалі частіше відмовляються схвалювати заходи, які можуть зашкодити великим компаніям у їхніх країнах. Дипломати попереджають, що така тенденція може поставити під загрозу санкційну стратегію, яку Брюссель застосовує для підтримки України протягом майже чотирьох років.

Одразу кілька держав, серед яких Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія, зажадали винятків із підготовленого Єврокомісією пакета. Деякі уряди повністю заблокували запропоновані обмеження.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ЄС послідовно запроваджував санкції, покликані скоротити фінансові потоки, які підтримують російську воєнну машину.

Однак вимоги окремих столиць викликали занепокоєння серед європейських дипломатів. Вони побоюються, що країни Євросоюзу дедалі менше готові миритися з негативними наслідками обмежень для власних компаній, які досі заробляють на торгівлі з Росією. Про це FT розповіли п’ятеро дипломатів ЄС, безпосередньо залучених до переговорів.

Європейський Союз може запроваджувати санкції лише за умови одностайної підтримки всіх держав-членів. Через вето окремих країн посли ЄС у Брюсселі протягом чотирьох днів обговорювали новий пакет, але так і не змогли досягти домовленості.

Це посилило побоювання, що внутрішня солідарність у Євросоюзі слабшає. На готовність ухвалювати складні рішення також впливають зниження рішучості підтримувати Київ і припущення, що мирна угода може бути укладена найближчим часом.

Один із дипломатів зазначив, що моральні аргументи під час переговорів спрацьовують дедалі рідше. За його словами, за столом переговорів усі виступають із жорсткими заявами та говорять про солідарність, але під час обговорення конкретних економічних втрат ця єдність зникає.

Новий пакет передбачає обмеження проти російського експорту та фінансової системи країни. До нього також включили механізм, який має штучно утримувати низькою ціну, за якою Росія може продавати нафту. Однак реалізація цих заходів опинилася під загрозою через численні вимоги національних урядів.

Греція відмовилася підтримувати весь пакет, якщо не отримає дозволу на перевезення російського зрідженого природного газу до третіх країн. Афіни стверджують, що заборона завдасть удару по бізнесу відомого грецького судноплавного магната Георгіоса Прокопіу. Компанія Прокопіу Dynagas після початку повномасштабної війни перевезла понад 30 мільйонів тонн ЗПГ із російського арктичного проєкту «Ямал».

Португалія та Німеччина також висунули власні вимоги. Вони наполягають на вилученні заборони на купівлю російської риби, посилаючись на необхідність підтримати національні підприємства з її перероблення.

Франція та Італія, які є великими туристичними напрямками, вимагають послабити запропоновану заборону на видачу віз ЄС російським військовим, які брали участь у війні проти України.

Австрія знову повторила давню вимогу розморозити російські активи на суму два мільярди євро. Відень хоче використати ці кошти для компенсації банку Raiffeisen за штраф, накладений російською владою.

Один із дипломатів назвав ситуацію великою кризою для всієї санкційної політики Євросоюзу. За його словами, якщо кожна держава вимагатиме для себе винятків і лазівок, у підсумку кожен новий пакет перетворюватиметься на порожній документ без реального впливу на Росію. Проте нинішній масштаб відмов підтримати нові пропозиції дипломати називають безпрецедентним.

Водночас дипломати вважають, що небажання окремих держав ЄС підтримувати жорсткіші заходи значною мірою залежить від того, чи сприймають вони Росію як безпосередню загрозу для власної безпеки.

Нагадаємо, що Рада ЄС раніше запровадила санкції проти Росії за смертоносні удари по Києву в ніч на 2 липня та навмисну військову кампанію проти цивільної інфраструктури. До санкційного списку внесли групу компаній ABS Electro. Вона виробляє електронні й радіоелектронні компоненти, що підвищують стійкість російських дронів "Шахед" і "Герань" до засобів радіоелектронної боротьби. Обмеження також застосували проти голови правління групи Іріни Харісової. Її активи в ЄС заморозили, заборонили їй в’їзд до Євросоюзу, а європейським компаніям і громадянам – надавати їй кошти або ресурси.

Політика