"Середні держави світу, єднайтеся": чому Україні потрібна багатостороння рамка гнучких коаліцій

21 липня 2026 р. 15:19

21 липня 2026 р. 15:19

Дронові угоди, які Київ укладає з партнерами, є двосторонніми, а нашій державі бракує багатосторонньої рамки співпраці . У статті " НАТО визнає: закупівлі не встигають за війною. Що це змінює для України " координаторка сектору "Оборона та промисловість" Ukraine Facility Platform Ольга Хорошилова наголосила, що Україна найближчим часом не стане членом НАТО та не може вбудуватися в стару систему колективної безпеки.

"Проте сама Європа дедалі більше замислюється про нову, менш залежну від американських настроїв, архітектуру", — пише вона.

За словами Хорошилової, напередодні саміту НАТО в Анкарі Британія, Фінляндія, Польща та Нідерланди оприлюднили спільну заяву про розбудову нового Багатостороннього оборонного механізму (MDM). Вона пояснює, що це модель спільного фінансування, закупівель та агрегації попиту на критичні оборонні спроможності. Її планують запустити до 2027 року, а восени розширити на інші країни.

Експертка зазначила, що зараз змінюється логіка, за якою держави будують союзи. Лідери Канади та Фінляндії нещодавно сформулювали це у спільній колонці: чинний світовий порядок розпадається, інституції у нинішньому вигляді не здатні зупинити цей процес, а рішення полягає у створенні динамічних коаліцій, які формуються навколо спільних інтересів та заради конкретної мети . Серед прикладів — "коаліція охочих" та інструменти ЄС на кшталт SAFE.

"Їхній висновок: питання вже не в тому, чи створювати коаліції, а в тому, як швидко ми здатні будувати успішні коаліції, що масштабуються. Їхній заклик — "середні держави світу, єднайтеся" — адресований, серед інших, і нам", — продовжила вона.

Хорошилова наголосила, що Україна має діяти саме у такій рамці мислення. Вона підкреслила, що Києву варто створювати робочі коаліції вже зараз із тими, з ким ми збігаємося в головному, але не протиставляти багатосторонні формати членству в НАТО чи ЄС.

"У Ukraine Facility Platform ми спробували описати, як подібна архітектура могла б працювати, — робоча назва концепції PACS — Partnership Architecture for Collective Security. Це модель цільового партнерства, відкритого для всіх зацікавлених європейських країн, з природним ядром із тих, хто найгостріше усвідомлює загрозу, — нордично-балтійської "вісімки", Великої Британії та України . Її базова логіка — замкнений цикл спільної розбудови спроможностей. Військові експерти України й партнерів аналізують уроки поля бою і формують спільний сигнал попиту. На його основі відбуваються спільне планування і спільні закупівлі — через національні фонди, кошти ЄС та донорські ініціативи, з ефектом масштабу і нижчими цінами", — розповіла вона.

За її словами, контрольована передача технологій дозволяє партнерам будувати власні виробничі потужності, портфель замовлень яких на старті формує український попит. Водночас діалог із промисловістю, спільні дослідження та розробки мають забезпечити, щоб технології оновлювалися в темпі війни. Вона описала чотири напрямки:

• політичний — зближення оборонних політик та усунення правових і регуляторних перешкод;
• військовий — перетворення уроків України на спільні доктрини і замовлення;
• технологічний — спільні розробки від нагальних потреб фронту до довгострокового планування;
• промисловий — зв'язки між оборонно-промисловими базами, спільне виробництво та узгоджений експортний контроль.

Також вона наголосила на політичному вимірі конструкції: політики країн-партнерів усе чудово усвідомлюють, але їх обмежують настрої електорату. Якщо на дружні уряди занадто сильно тиснути — вони можуть програти вибори, а до влади прийдуть проросійські сили. Багатостороння рамка дає партнерам можливість пояснити людям: підтримка України вже не допомога, а спільна безпека.

Експертка підкреслила головну перевагу такого підходу: він не потребує загального консенсусу, що робить його реалістичним . За її словами, для початку варто зібрати ядро з коаліції готових, а потім масштабувати вже налагоджений процес.

Раніше повідомлялося, що Україна разом із Францією, Великою Британією, Німеччиною, Італією, Іспанією, Данією, Нідерландами, Норвегією та Швецією оголосила про створення Інтегрованої антибалістичної коаліції.

Політика