Ризик отримати вчорашні технології: чому ліцензія на виробництво Patriot не рятує Україну

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Ризик отримати вчорашні технології: чому ліцензія на виробництво Patriot не рятує Україну

21 липня 2026 р. 16:46

21 липня 2026 р. 16:46

У статті " НАТО визнає: закупівлі не встигають за війною. Що це змінює для України " координаторка сектору "Оборона та промисловість" Ukraine Facility Platform Ольга Хорошилова наголошує, що оголошення Дональдом Трампом готовності надати Україні ліцензію на виробництво перехоплювачів Patriot було "тектонічним зсувом" і "дипломатичною перемогою" Києва. Водночас вона підкреслює, що "короткострокових приводів для радощів небагато".

"На погодження таких контрактів навіть у найкращому випадку йдуть місяці (а досвід Польщі показує, що й роки). Далі — будівництво заводу, який в українських реаліях ще й доведеться щоденно захищати від російських ударів. І навіть отримавши ліцензію, ми зіткнемося з тією самою стіною, з якою сьогодні стикаються всі виробники ракет у світі, — компонентною базою", — зазначила вона.

Хорошилова пояснила проблему виробництва ракет до Patriot: одна ракета PAC-3 складається з компонентів понад чотирьохсот постачальників, виробництво займає до двох років, а окремі частини постачаються ще довше. За її словами, оборонні компанії конкурують за компоненти з автомобільною індустрією — і програють. При цьому потребу України оцінюють приблизно у 2000 перехоплювачів на рік.

Вона також поставила під сумнів ідею інвестувати гроші та час у завод, який не вирішить проблему тут і зараз, а технологія на момент запуску може виявитись застарілою . За словами Хорошилової, майже всі європейські країни дійшли висновку: нинішні ракети не виправдовують себе ані за вартістю, ані за швидкістю виробництва. Вони запустили програми пошуку дешевших альтернатив, а Британія відмовилася від подальших закупівель Storm Shadow на користь дешевших далекобійних ракет — прямо посилаючись на досвід України.

"І ось тут ключове: якби Україна була глибше вбудована в європейську безпекову архітектуру, ми вже зараз брали б участь саме в цих розробках — тих, що замінять PAC-3 і Storm Shadow. Натомість ми знову ризикуємо опинитися обабіч процесу — і збирати ліцензії на вчорашні технології", — зазначила вона.

Нагадаємо, на саміті НАТО в Анкарі Трамп підтвердив надання Україні ліцензії на виробництво перехоплювачів PAC-3 для ЗРК Patriot. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує до кінця 2026 року отримати можливість виробляти ракети.