Другий Ормуз: як Іран та хусити намагаються заблокувати Баб-ель-Мандебську протоку

24 липня 2026 р. 12:12

24 липня 2026 р. 12:12

На початку американо-ізраїльської операції 2026 року Іран оголосив блокаду Ормузької протоки. Це, разом з ударами по нафтогазовій інфраструктурі в регіоні, стало найсильнішим козирем у руках Тегерана. Збитки від перекриття стратегічного морського коридору виявились настільки великими, що переконали Дональда Трампа піти на перемир’я . Утім, досягти компромісу сторонам не вдалося – і стартував новий виток ескалації . Цього разу режим аятол звернувся до своїх проксі – єменських хуситів. «Слово і діло» показує на інфографіці хронологію спроб хуситів заблокувати Баб-ель-Мандебську протоку – одну з найважливіших транспортних артерій світу.

Хто такі хусити і чому вони підтримують Іран

Хусити – це одна зі сторін у громадянській війні в Ємені, яка триває вже понад десять років. Вони є головним опонентом офіційного уряду країни, який визнається ООН. Хуситський воєнізований рух існує з 1990-х і наразі контролює західну частину Ємену, прилеглу до Червоного моря і Баб-ель-Мандебської протоки.

Хусити дотримуються зейдитського мазхабу – тобто вважаються шиїтами. Саме це зближує їх з Ісламською Республікою Іран, у якій керують аятоли-шиїти. Іран використовує хуситів для дестабілізації регіону. До цієї «вісі опору» також належать ХАМАС, «Хезболла» та шиїтські повстанці в Іраку та Сирії.

У 2023–2024 роках хусити вже намагалися заблокувати Баб-ель-Мандебську протоку і масово атакували вантажні кораблі у Червоному морі. Це призвело до масштабних бомбардувань Ємену з боку США та Великої Британії, які, втім, не знищили хуситів остаточно. Детальніше про ці події – у нашій інфографіці .

Весна 2026: невтілені погрози перекрити Баб-ель-Мандеб

28 лютого 2026 року США та Ізраїль почали військову операцію, що отримала кодові назви «Ревучий лев» та «Епічна лють». Першого ж дня союзники вбили верховного лідера Алі Хаменеї та низку іншого вищого керівництва Ірану . Хусити не одразу підтримали Іран військовим чином, але потім приєдналися до атак.

Ось як надалі розвивались погрози Ірану та хуситів перекрити Баб-ель-Мандебську протоку:

• 15 березня: Абед аль-Саур, високопосадовець хуситської армії, заявив, що перекриття протоки може стати одним із ключових кроків для підтримки хуситами Ірану. Під заявлену блокаду мали б потрапити торгові судна та авіаносці США;
• 25 березня: пов’язане з КВІР медіа Tasnim попередило про готовність Ірану блокувати Баб-ель-Мандебську протоку у разі наземної операції США – щоби «додати ще одну протоку» в список проблем американців;
• 30 березня: Ізраїль перехопив два БпЛА з Ємену, який завдав другої атаки по Ізраїлю за час війни. Світові спостерігачі оцінили цей крок як ознаку включення хуситів у війну між США, Ізраїлем та Іраном;
• 4 квітня: Спікер парламенту Ірану висловив завуальовану погрозу щодо протоки. «Яка частка світових поставок нафти, СПГ, пшениці, рису та добрив проходить через протоку Баб-ель-Мандеб?» – написав Мохаммад Багер Галібаф у своєму профілі в X.
• 19 квітня: Хусити погрожують заблокувати протоку, якщо президент США не припинить дії, які перешкоджають миру. «Усе людство і джинни не зможуть тоді відчинити протоку» , – написав в X урядовець хуситів Хусейн аль-Еззі.

Утім, оскільки між США та Іраном встановилось припинення вогню, Тегеран вирішив не розігрувати далі «хуситську карту».

Літо 2026: хусити оголосили блокаду Баб-ель-Мандебської протоки

На початку липня між США та Іраном відновилися бойові дії. Попри обмежений характер ударів, від них постраждало близько сотні американських військових. На тлі можливого розширення війни США збираються перекинути на Близький Схід десятки літаків-дозаправників. На тлі ескалації Тегеран активізував своїх союзників хуситів:

• 14 липня: Мухаммед аль-Фарах, член хуситського політбюро Ансаруллах, повідомив, що якщо Саудівська Аравія піддасться провокаціям США і продовжить атакувати Ємен, хусити перекриють Баб-ель-Мандебську протоку;
• 16 липня: Іран попросив хуситів бути готовими перекрити протоку. Тим часом визнаний ООН уряд Ємену заявив, що Іран продовжує використовувати хуситів: доказом цього став політ літака з Ірану до підконтрольної Сани впервые за 10 років;
• 20 липня: Хусити оголосили блокаду Баб-ель-Мандебської протоки і портів Саудівської Аравії. За словами військового речника хуситів Ях’ї Сарі, це рішення стало відповіддю на блокаду Ємену з боку Саудівської Аравії;
• 23 липня: блокада увійшла в дію. Хусити атакували два нафтових танкери Саудівської Аравії в Червоному морі, що знову підняло світові ціни на нафту.

Нагадаємо, через Баб-ель-Мандебську протоку проходить до 12% світової нафти. Також вона лежить на шляху до Суецького каналу – одного з найважливіших транспортних коридорів планети.

Лише попередній етап війни з Іраном (до липневої ескалації) обійшовся Пентагону в близько 40 мільярдів доларів. Наразі Дональд Трамп розглядає декілька варіантів продовження операції, але остаточного рішення поки не ухвалив.

Раніше «Слово і діло» розповідало, як війна проти Ірану вплинула на світові ціни авіаційного палива . Також ми показували на інфографіці ключові факти про іранську ракетну програму , розвиток якої став однією з передумов війни на Близькому Сході.

Політика