Чому люди розчаровані в урядах і до чого тут штучний інтелект? — WP

24 липня 2026 р. 20:33

24 липня 2026 р. 20:33

Довіра до демократичних урядів у світі стрімко падає. Одна з головних причин — бурхливий розвиток цифрових технологій і штучного інтелекту. Річ не лише в економічних труднощах, а й у тому, що технології формують у громадян нові очікування щодо швидкості та ефективності роботи держави. Про це пише американський політолог, публіцист і колумніст The Washington Post Фарід Закарія.

Автор звертає увагу, що за останні роки багато демократичних країн переживають політичну нестабільність. Велика Британія за десятиліття змінила вже сімох прем'єр-міністрів, у Франції швидко змінюються уряди, а ультраправі посилюють позиції. У Німеччині партія AfD вийшла на перше місце в опитуваннях, тоді як у Японії, Південній Кореї та на Тайвані також зростає невдоволення владою. Утім навіть популісти, які приходять до влади з обіцянками "зламати систему", швидко стикаються з тими самими проблемами. Показовий приклад — рейтинг Дональда Трампа, який нині наближається до найнижчих показників для американських президентів на цьому етапі каденції.

Публіцист наголошує, що економічні чинники — дороге житло, стагнація доходів і нерівність — не пояснюють ситуацію повністю. США демонструють вищі темпи економічного зростання. Франція знизила безробіття й сім років поспіль очолює Європу за кількістю нових іноземних інвестиційних проєктів, як свідчить оцінка Ernst & Young. Південна Корея залишається економічно успішною, а Японія останніми роками переживала економічне відновлення. Попри це уряди майже всюди залишаються непопулярними.

На думку Закарії, головне пояснення полягає у масштабній технологічній революції. Подібно до того, як наприкінці XIX — на початку XX століття електрика, автомобілі, залізниці та телефон кардинально змінили суспільство, нині аналогічний ефект створюють комп'ютери, інтернет, смартфони, соціальні мережі та штучний інтелект. Найбільші зміни, вважає автор, ще попереду.

Генеральний директор DeepMind Деміс Хассабіс нещодавно охарактеризував прорив у сфері ШІ словами: «Ми фактично знайшли спосіб змусити пісок думати», маючи на увазі кремній, з якого виготовляють мікрочипи.

Закарія посилається також на політолога Семюела Гантінгтона, який писав, що політичні інститути майже завжди відстають від темпів соціальних і економічних змін. Сучасні технології лише поглиблюють цей розрив. Люди звикають викликати таксі за кілька хвилин, отримувати покупки того ж дня та користуватися ШІ, який виконує складні завдання за секунди або хвилини. Через це вони очікують такої самої швидкості й від держави.

Проте демократія, підкреслює автор, не створена для максимальної швидкості. Її механізми передбачають компроміси, судовий контроль, захист прав меншин і баланс інтересів. Саме ці процедури забезпечують легітимність влади, але в епоху миттєвих цифрових сервісів дедалі частіше сприймаються як неефективність або параліч.

Додатковий тиск створюють соціальні мережі. Будь-яка помилка влади миттєво стає предметом суспільного обговорення, а хвиля критики поширюється швидше, ніж уряд встигає відреагувати. Це, на думку Закарії, пояснює і цикл сучасного популізму: політики приходять до влади, обіцяючи діяти без бюрократичних обмежень, але після перемоги стикаються з реальними рамками демократичної системи.

Попри кризу довіри автор не вважає, що громадяни відмовляються від демократії як моделі. Швидше вони розчаровані її практичною ефективністю. Закарія переконаний, що демократичні держави повинні довести здатність швидше будувати житло й інфраструктуру, модернізувати державні послуги, реагувати на технологічні зміни та скорочувати нерівність. На його думку, демократії не можуть обігнати технології за швидкістю, але можуть зберегти підтримку громадян завдяки компетентності, підзвітності та здатності адаптуватися без насильства й репресій.

Бурхливий розвиток штучного інтелекту дедалі частіше сприймають не лише як технологічний, а й як політичний виклик. Поява генеративних моделей, алгоритмів рекомендацій і нових цифрових сервісів змінює спосіб отримання інформації . Змінюються й очікування людей від держави та підходи до ухвалення політичних рішень . Попри це уряди багатьох країн намагаються виробити правила використання ШІ, не стримуючи розвиток технологій.

Політика