Всидіти на двох стільцях: як російські університети підтримують війну, але залишаються у світових рейтингах і зберігають міжнародні зв’язки

25 липня 2026 р. 08:43

25 липня 2026 р. 08:43

На головній сторінці російської Вищої школи економіки (ВШЕ) — одного з найпрестижніших і найвідоміших університетів Росії — Міністерство оборони РФ рекламує службу за контрактом у військах безпілотних систем. Майбутнім операторам дронів обіцяють бойовий досвід і «конкурентоспроможні компетенції» — від програмування до аналізу даних.

Водночас, попри санкції проти російської науки й освіти, студенти цього університету беруть участь у міжнародних програмах академічної мобільності — восени 237 студентів ВШЕ поїдуть навчатися до 57 закордонних університетів Японії, Південної Кореї, Сербії, Ізраїлю, Бразилії, Мексики, Індії, Індонезії, Казахстану та інших країн.

Та, як то кажуть, не ВШЕ єдиною. Ми проаналізували діяльність провідних російських вишів, представлених у трьох найавторитетніших світових рейтингах — QS World University Rankings (QS), Times Higher Education (THE) та Шанхайському рейтингу (ARWU), щоби з’ясувати їхню публічну позицію стосовно війни. Для аналізу обрали університети, присутні щонайменше у двох із трьох провідних світових рейтингів на найвищих позиціях. Тобто це найкращі з найкращих серед російських вишів із найбільшою міжнародною присутністю. Таких виявилося одинадцять:

Результати нашого дослідження свідчать: усі ці університети публічно підтримують російську агресію проти України. І водночас прагнуть залишатися частиною міжнародного академічного світу.

Як російські університети підтримують війну

Офіційні сайти університетів, повідомлення їхніх пресслужб та інформація у ЗМІ показують: підтримка війни з боку російських вишів не обмежується окремими заявами чи символічними акціями. Вона є системною й охоплює різні діяльності. Ми виокремили кілька основних форм такої підтримки.

Публічна підтримка агресії

Іще на старті повномасштабного вторгнення 4 березня 2022 року Союз ректорів Росії опублікував звернення на підтримку війни проти України. У листі є класичний набір наративів російської пропаганди, що включає «демілітаризацію», «денацифікацію», «бомбілі Донбас», а також заклик підтримати Путіна, який «принял, возможно, самое сложное в своей жизни, выстраданное, но необходимое решение». Цей лист підписали понад 260 ректорів російських університетів.

Схожі за змістом публічні листи / заяви публікували Російська академія наук, окремі університети, наукові установи. Наприклад, 276 співробітників Фізичного інституту імені П.Лєбєдєва (ФІАН) публічно підтримали так звану спеціальну військову операцію, а збір підписів під цим листом триває й досі.

Заклади вищої освіти також промивають мізки студентам, організовуючи зустрічі з учасниками бойових дій, проводячи «патріотичні» форуми та публікуючи матеріали, що героїзують загарбницьку війну.

Практична допомога російській армії

Російські університети підтримують окупаційні війська фінансово й матеріально — збирають для них гуманітарну допомогу, допомагають у рекрутингу, відкривають пільгові освітні програми для учасників СВО та їхніх родин. Так, наприклад, на сайті МГУ імені М.Ломоносова опубліковано подяку співробітникам механіко-математичного факультету за участь у благодійному зборі на підтримку російських «бойцов, сражающихся с агрессией недружественных стран Запада и США». А ось приклад «благодарственного письма» Військовому навчальному центру ВШЕ за безкоштовну передачу речей для російських військових.

Російські університети також беруть участь у розробленні військових технологій, працюють над реабілітацією поранених військових і патентують нові розробки для потреб армії.

Легітимізація анексії та участь у русифікації окупованих територій

Російські університети використовують свій академічний авторитет для легітимізації анексії українських територій та їхньої подальшої русифікації. Вони публікують наукові роботи, у яких подають окуповані Крим, Донеччину чи Луганщину як частину Російської Федерації. Наприклад, є дослідження РУДН про «зміну конституційних циклів» у Криму.

Окремим і дуже підступним аспектом діяльності російських університетів є участь в асиміляції українських громадян і територій. Студентів залучають до мітингів і виставок, присвячених «дню воссоединения» нових регіонів із Росією. Крім того, російські виші допомагають інтегрувати в російський освітній простір школи, університети, освітян і чиновників із захоплених територій — організовують навчання, надають методичну підтримку й місця для вступників.

Усі наведені висновки ґрунтуються на відкритих джерелах. В окремій таблиці ми зібрали найпромовистіші уривки з повідомлень на офіційних сайтах російських університетів, а також публікацій у медіа, які демонструють різні форми підтримки агресії проти України. Без переказів і трактувань — їхніми власними словами.

Як показало дослідження, всі одинадцять вишів системно демонструють різні форми підтримки російської агресії. Серед найавторитетніших російських університетів, які залишаються рукоподатними у світовій академічній спільноті навіть попри санкції, ми не знайшли жодного винятку.

Попри санкції

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року російські університети були значною мірою ізольовані від західного академічного середовища. Наприклад, Європейська асоціація університетів (European University Association — EUA) призупинила членство всіх російських вишів невдовзі після початку повномасштабної війни.

Втім, станом на середину 2026 року зв’язки були розірвані не повністю. Деякі російські університети і досі є членами міжнародних організацій / об’єднань (наприклад, Євразійського союзу університетів EURAS). До того ж для російської вищої освіти залишаються відкритими певні форми міжнародної співпраці, зокрема програми академічної мобільності, наукові конференції, грантові проєкти тощо. Наприклад, стипендіальна програма Stipendium Hungaricum, заснована урядом Угорщини 2013 року, досі готова приймати російських студентів на безплатне навчання в цій країні зі щомісячною стипендією, розміщенням у гуртожитку або компенсацією найму житла та медичним страхуванням. Російські виші мають відкриті конкурси для своїх студентів для участі у програмі. Зі сторінки конкурсу на сайті ВШЕ можна дізнатися, що програма активна для російських студентів на 2026–2027 роки.

Це могло б бути дуже специфічним кейсом, пов’язаним із близькими відносинами Угорщини та Росії за Орбана. Але, на жаль, така ситуація є типовою. Яскравим прикладом цього може слугувати академічна мобільність студентів ВШЕ, про яку йшлося вище.

Що мають зробити Україна та міжнародні партнери

Оскільки провідні російські університети є не сторонніми спостерігачами війни, а її активними учасниками, питання міжнародної співпраці з ними виходить далеко за межі академічних рейтингів чи наукових досягнень. Воно стає питанням відповідальності міжнародної академічної спільноти.

Почасти збереження такої співпраці можна пояснити недостатньою обізнаністю міжнародних партнерів про роль російських університетів у підтримці агресії проти України. Тому результати цього та схожих досліджень мають бути максимально поширені серед міжнародних університетів, академічних асоціацій, наукових фондів і організацій.

Україна — насамперед МЗС, МОН та інші державні інституції — має активізувати роботу зі зменшення міжнародної кооперації російських університетів. Одним із практичних кроків можуть стати офіційні звернення до їхніх закордонних партнерів із викладом задокументованих фактів підтримки війни та закликом переглянути або припинити співпрацю.

Політика