Змову видає цифровий слід! Рішення Верховного суду, щозмінює стандарти доказування для всього ринку закупівель

27 липня 2026 р. 08:44

27 липня 2026 р. 08:44


Постанова Верховного суду від 25 червня 2026 року у справі №910/7614/25 важлива не через розмір штрафу, а через підхід до доказування антиконкурентних узгоджених дій у публічних закупівлях. ТОВ «Сагена» оскаржувало рішення Антимонопольного комітету, який встановив змову під час закупівлі ДСП «Чорнобильська АЕС» на Prozorro та наклав штраф у розмірі 33 тис. грн. Суди всіх інстанцій, включно з Верховним судом, залишили рішення АМКУ в силі.

Справа не виглядає масштабною: штраф некритичний, резонансу немає. Але саме такі справи формують реальні правила для ринку. Верховний суд підтвердив: змову в торгах необов'язково доводити прямим документом чи листуванням — достатньо сукупності непрямих доказів, якщо вона не виглядає випадковою.

П'ять деталей, які склались у картину змови

АМКУ і суди спиралися не на один факт, а на послідовність елементів, які разом сформували картину узгодженості.

Перший елемент, кадровий. У період проведення закупівлі одна особа перебувала у трудових відносинах із ТОВ «Сагена» на посаді технічного директора та водночас була єдиним засновником, кінцевим бенефіціарним власником і керівником іншого учасника торгів. За висновками судів, це створювало умови для обізнаності щодо господарської діяльності обох учасників і потенційного обміну інформацією.

Другий елемент, цифровий. Обидва учасники подавали пропозиції через один електронний майданчик і заходили в аукціон з однієї IP-адреси. З цієї ж IP-адреси, за встановленими судами обставинами, у близькі проміжки часу здійснювалося керування банківськими рахунками учасників, а також подавалася фінансова звітність.

Третій елемент, документальний. АМКУ встановив, що один і той самий файл у складі тендерних пропозицій мав однакову назву та одного автора в метаданих. Для бізнесу це виглядає як технічна дрібниця, але для антимонопольної справи це може стати частиною доказової конструкції.

Четвертий елемент, поведінковий. Обидва учасники завантажили свої тендерні пропозиції в один день і в близький проміжок часу — з різницею у 22 хвилини, хоча період подання документів тривав із 21 червня до 7 липня 2022 року. Сам по собі такий збіг не доводить змови, але в поєднанні з іншими обставинами він перестає бути нейтральним.

П'ятий елемент, господарський. Між учасниками закупівлі в період проведення процедури існували господарські відносини щодо оплати за послуги ремонту. Позивач заперечував, що сам факт договору не означає автоматичної змови, але суди оцінили ці відносини не ізольовано, а як частину ширшої картини, що зменшувала невизначеність поведінки між учасниками торгів.

Кожен факт окремо має нейтральне пояснення. Разом вони склали для АМКУ і суду зовсім іншу картину.

Закон визначає антиконкурентні узгоджені дії як такі, що можуть призвести до обмеження конкуренції, — окремо названо спотворення результатів торгів. Доводити реальні збитки чи фактичне усунення конкурента необов'язково: досить факту погодженої поведінки. Раніше бізнес вважав достатнім не домовлятися про ціну й не узгоджувати переможця. Сьогодні цього мало: потрібно дивитися на всю інфраструктуру участі в торгах — хто готує документи, з якого офісу та IP вони подаються, чи є спільні працівники, консультанти або бухгалтери.

IP-адреса, метадані файлу чи час завантаження документів здаються технічними дрібницями, але в антимонопольній справі отримують інше значення: вони показують, що учасники мали умови для обміну інформацією й не діяли автономно. Це особливо стосується груп компаній, дилерських мереж і пов'язаних бізнесів, які виходять на одну закупівлю через різних юросіб. Фраза «ми не пов'язані» більше не працює як захист — потрібен документальний доказ незалежної підготовки пропозиції.

Реальний ризик ширший за 33 тис. грн штрафу з цієї справи:

  • штраф за антиконкурентні узгоджені дії може сягати 10% доходу компанії за останній звітний рік;
  • факт порушення потрапляє до окремого державного реєстру, пов’язаного із цілями публічних закупівель;
  • формується репутаційний ризик: банки, донори та інвестори дедалі частіше дивляться на історію комплаєнсу, а не лише на фінансові показники.

Шість кроків, щоб не потрапити до реєстру

Перший крок — попередній antitrust-screening перед участю в закупівлі. Не складний юридичний висновок на десятки сторінок, а перевірка, чи немає між потенційними учасниками спільних працівників, бенефіціарів, директорів, бухгалтерів, юристів, офісів, IP-адрес чи господарських відносин, що потім можуть виглядати як координація.

Другий крок — відокремити процес підготовки тендерної пропозиції. Компанія має чітко знати, хто створив документи, хто формував ціну, хто перевіряв технічну частину і хто подавав пропозицію через майданчик. У великих компаніях це питання внутрішнього контролю, у малому й середньому бізнесі — елементарної дисципліни.

Третій крок — цифрова гігієна. Подання пропозицій різних компаній з одного офісу, одного комп'ютера, однієї IP-адреси чи через одного адміністратора створює ризик, який потім важко пояснювати. Це не означає, що кожен такий факт автоматично є порушенням, але компанія повинна мати чітке й документально підтверджене пояснення.

Четвертий крок — урегулювати роботу із зовнішніми консультантами. Один бухгалтер, юрист чи тендерний спеціаліст для кількох компаній може бути нормальною практикою, але в одній закупівлі це створює конфліктний ризик. Потрібні окремі команди, окремі папки, заборона обміну інформацією між клієнтами і письмові підтвердження від консультанта.

П'ятий крок — виважено відповідати на вимоги АМКУ. Верховний суд підтвердив, що Антимонопольний комітет може збирати інформацію не лише після формального початку справи, а й на етапі виявлення ознак порушення, і ця інформація може отримати статус доказу.

Шостий крок — не пропустити строків оскарження. Закон передбачає двомісячний строк на оскарження рішення АМКУ до господарського суду з дня його одержання, і цей строк не підлягає поновленню. Після отримання рішення час працює не на бізнес — потрібно одразу готувати позов і докази незалежності.

Головний висновок: бізнесу не варто боятися кожного збігу, але треба вміти пояснювати свої процеси. Якщо компанія діє незалежно, це має бути видно з документів, цифрових слідів і логіки ухвалення рішень. У закупівлях уже недостатньо подати правильну пропозицію — потрібно бути готовим довести, що її підготовлено самостійно.

Змову видає цифровий слід! Рішення Верховного суду, щозмінює стандарти доказування для всього ринку закупівель

Джерело: zn.ua (Політика)