Захищав Україну у складі Третього корпусу. Згадаймо Владислава Терещенка

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Захищав Україну у складі Третього корпусу. Згадаймо Владислава Терещенка

28 липня 2026 р. 09:10

28 липня 2026 р. 09:10

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Владислава Терещенка.

20-річний солдат Владислав Терещенко на псевдо Гатс поліг 13 травня 2025 року в селі Нововодяне Луганської області. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на платформу пам'яті « Меморіал ».

Владислав народився 20 квітня 2005 року в місті Васильків на Київщині. Закінчив академічний ліцей «Престиж» (раніше – школа № 9) та Васильківський професійний коледж. Працював на виробництві модульних будинків.

Під час повномасштабної війни захищав Батьківщину у складі 3-ї окремої штурмової бригади.

Під час повномасштабної війни Владислав Терещенко захищав Батьківщину у складі 3-ї окремої штурмової бригади

«Мій син був доброзичливим, мужнім, відкритим, працьовитим, справедливим, з хорошим почуттям гумору. Поспішав усім допомогти та ніколи не нарікав, що йому важко. Дуже любив і поважав мене, сестричку, братиків, бабусю. Завжди намагався додзвонитися й повідомити, що з ним все добре, що він живий. Мріяв про відпустку, щоб побачити рідних, друзів, колег, але, на жаль, не судилося. Він завжди говорив: «Бути воїном – жити вічно»», – розповіла мама захисника Наталія Недашківська.

Владислава поховали у рідному Василькові.

У нього залишилися мама, сестра, брати та бабуся.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.