Іран дійсно збирався вдарити по Україні, але все вдалося врегулювати — NYT

29 липня 2026 р. 10:03

29 липня 2026 р. 10:03

Іран розглядав можливість атаки по морському порту в Україні у відповідь на український удар по іранському кораблю, пише The New York Times . Однак за словами іранських та західних чиновників, шквал дипломатичних зусиль наразі врегулював ситуацію.

Україна, яка звинуватила Іран та Росію у взаємній підтримці військових операцій, у 25 липня завдала удару по іранському комерційному вантажному судну в Каспійському морі, в результаті чого загинув цивільний моряк. Іранські чиновники пообіцяли відповідь .

Деякі люди, ознайомлені з розвідувальними даними, заявили, що очікують на запуск Іраном балістичної ракети з малою боєголовкою по Україні. Це мав бути символічний удар, який завдав би відносно невеликої шкоди. Інші чиновники заявили, що ціллю, ймовірно, був один із чорноморських портів України.

Будь-яка ракета, запущена з Ірану по Україні, призведе до драматичної ескалації та ризику спровокувати ширшу війну, пише видання. Особливо, якщо врахувати напруженість між двома країнами через союз Ірану з Росією.

Іранські чиновники висловили сподівання, що конфлікт завершиться їхнім ударом у відповідь. Але західні чиновники попередили, що важко передбачити, як відреагує Україна.

Посадовці, з якими поспілкувалися журналісти, говорили на умовах анонімності, західні чиновники, щоб обговорити конфіденційні розвідувальні питання, а іранці — щоб обговорити військове планування.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі 26 липня назвав напад України порушенням статуту ООН, спрямованим на втягування Європи у війну Ірану зі Сполученими Штатами. У дописі в соціальних мережах він написав, що інцидент «не може залишитися без відповіді».

Блокада США іранських портів Перської затоки зробила торгівлю Ірану з Росією через Каспійське море важливішою. ​​Каспійське море стало критично важливим маршрутом постачання як для відкритої, так і для прихованої торгівлі.

Після того, як українські дипломати спробували послабити напруженість, Арагчі 28 липня поговорив телефоном зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. Після дзвінка глава іранського МЗС написав у своєму дописі, що його український колега назвав напад на вантажне судно ненавмисним.

«Іран також не прагне ескалації, але чітко дав зрозуміти, що будь-який напад на наших громадян чи інтереси є неприйнятним. Має бути відшкодування за збитки», — написав Арагчі.

Міністр закордонних справ Ірану заявив на своїй офіційній сторінці, що він також розмовляв з головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас про «способи сприяння зменшенню напруженості в регіоні».

Мехді Рахматі — аналітик, близький до уряду Ірану та який працює в країні, — сказав, що хоча деякі іранські політичні діячі закликали до удару по Україні у відповідь, інші радили бути стриманими.

«Україна — це не маленька, незначна країна. Вона має бойовий досвід та логістичну підтримку з боку Америки й Європи. Ми нічого не виграємо, створюючи новий фронт у війні», — сказав Рахматі в телефонному інтерв’ю з Тегерана.

Однак, було незрозуміло, як довго триватиме напруженість.

Напередодні, на тлі чуток про можливий удар Ірану по Україні, у Центрі протидії дезінформації зазначили, що країна дійсно має зброю , яка може досягти нашої держави. Водночас моніторингові ресурси пояснили, що відстань від північних кордонів Ірану через Каспійське море, Астрахань та Волгоград до України становить близько 1900-2200 км. Для потенційної атаки Ірану знадобилися б балістичні ракети середньої дальності. Зокрема, у них на озброєнні можуть бути такі ракети як: Shahab-3 — дальність польоту орієнтовно 2000 км із бойовою частиною  760-1000 кг; Sejjil чи Ghadr-110 з максимальною дальністю польоту 2500 км та бойовою частиною 500-1500 кг; Kheibar/Khorramshahr  з можливістю польоту на відстань до 2000 км та бойовою частиною до 1800 кг.

При цьому в разі погодження удару із Москвою іранська ракета, ймовірно, перетинатиме лише повітряний простір над Каспійським морем та Росією та обійде повітряний простір таких країн як Туреччина,  Грузія чи Азербайджан та зону дії їхніх систем протиракетної оборони.

Політика