Китай стрімко розвиває комерційну космічну галузь, кидаючи стратегічний виклик США — FT

29 липня 2026 р. 10:32

29 липня 2026 р. 10:32

Згідно з аналізом Центру міжнародних та стратегічних досліджень (CSIS), комерційна космічна галузь Китаю розвивається “приголомшливими” темпами, що може становити стратегічний виклик для США, пише FT .

У дослідженні аналітичного центру зазначається, що комерційна космічна галузь Китаю значно зросла з моменту її відкриття для приватних інвестицій у 2014 році: кількість компаній, що займаються космічною діяльністю, такою як послуги з запуску супутників та супутниковий зв’язок, зросла з кількох десятків до 600.

По всій країні будуються міста, орієнтовані на аерокосмічне виробництво, а кількість майданчиків та об’єктів для запуску ракет, що несуть супутники, також зростає. З’явилося щонайменше десять стартапів, які стали конкурентами державних ракет серії Long March, які раніше мали монополію на виведення китайських супутників у космос.

Хоча багато компаній, згаданих у звіті, на перший погляд є комерційними, значна частина з них тісно співпрацює з китайським урядом і сприяє створенню космічних екосистем, що приносять користь Народно-визвольній армії Китаю (НВАК).

“США зосереджують увагу на космічних загрозах з боку НВАК. Ми не приділяємо уваги розвитку комерційної космічної галузі Китаю, який відбувається з разючою швидкістю та масштабами”, — зазначає колишня співробітниця Пентагону, яка очолювала підготовку звіту CSIS, Карі Бінген.

Згідно з дослідженням, дві компанії — Guowang і Thousand Sails — планують запустити в космос понад десять тисяч супутників кожна, що ставить їх у пряму конкуренцію з супутниковою групою Starlink компанії SpaceX Ілона Маска. Це відбувається на тлі того, як Китай активно розвиває широкосмугові мережі на низькій навколоземній орбіті, призначені як для цивільних, так і для військових цілей.

Країна також створює величезні автоматизовані фабрики для виробництва супутників і має, за оцінками, потужність у 4 100–5 000 супутників на рік, порівняно з річним обсягом у 500 супутників три роки тому.

“Пекін розвиває потужну комерційну космічну екосистему, підтримує стартапи, залучає інвесторів та здійснює масштабну індустріалізацію, що принесе користь як його економіці, так і збройним силам”, — додала Бінген.

У звіті CSIS вказано, що Китай застосовує ту саму стратегію, завдяки якій він досяг панівного становища в інших галузях, таких як виробництво електромобілів, використовуючи централізовані директиви, місцеву конкуренцію, промислові субсидії та вибіркову лібералізацію ринку для стимулювання інновацій та збільшення своєї частки на світовому ринку.

“Ставки виходять за межі ракет і супутників. Комерційні космічні системи дедалі більше стають частиною інфраструктури, що лежить в основі глобальних комунікацій, доступу до інформації, економічної діяльності та національної могутності. Країни, які формують цю екосистему, визначатимуть ширше глобальне стратегічне середовище”, — йдеться в дослідженні.

Раніше газета FT повідомляла, що китайські супутникові компанії допомагали Ірану націлювати удари на військові об’єкти США на Близькому Сході, а також надавали супутникові знімки підтримуваним Тегераном повстанцям-хуситам у Ємені.

За даними CSIS, китайські компанії інтегрують космічні послуги в китайську ініціативу “Пояс і шлях”, створюючи новий “Космічний Шовковий шлях”, який об’єднує супутниковий зв’язок, дистанційне зондування та навігаційні послуги з фінансуванням, навчанням та оперативною підтримкою.

Компанія Thousand Sails підписала угоди з Бразилією та Малайзією щодо розширення широкосмугового доступу до інтернету в сільській місцевості та веде переговори з понад 30 країнами, зокрема в регіонах, де проєкт Starlink “зазнав невдачі”. Як зазначається у звіті, виробник супутників Galaxy Space створив регіональний хаб у Таїланді та уклав угоди з понад десятком країн.

“Вбудовуючи китайські супутникові мережі в цифрові екосистеми країн-партнерів, Пекін створює основу для паралельної архітектури інтернету, яка дедалі більше функціонує поза західними платформами, стандартами та впливом”, — йдеться в дослідженні.

Водночас, за словами аналітиків CSIS, хоча Китай досяг значних успіхів, комерційні космічні запуски є однією з небагатьох галузей, де він значно відстає від США.

Однак CSIS зазначає, що як тільки китайські компанії зможуть здійснювати запуски середніх і важких вантажів, порівнянні з багаторазовою ракетою Falcon 9 від SpaceX, вони, ймовірно, “зможуть скористатися виробничою базою країни та перевагами у вартості, щоб швидко розширити масштаби та збільшити частоту запусків”. Це може підірвати глобальну конкурентоспроможність США.

На думку Бінген, США повинні пильно стежити за тим, як розвиватиметься китайська модель комерційної космічної галузі.

“Чи піде комерційна космічна індустрія Китаю шляхом буму у виробництві електромобілів — із непростим стартом, але подальшим домінуванням на світовому ринку, — або ж повторить долю бурхливого розвитку ринку нерухомості 2000-х років, коли країна вклала величезні кошти в інфраструктуру, що зрештою не виправдало очікувань”, — додала Бінген.

Раніше повідомлялося, що Китай прив'язує країни до своєї екосистеми ШІ. Китай пропонує іншим країнам приєднатися до його цифрової екосистеми, обіцяючи їм “цифровий суверенітет”. Однак безкоштовний сир буває лише в мишоловці: держава, яка впроваджує китайські моделі ШІ, поступово переходить і на інші китайські цифрові рішення — хмарні сервіси, інструменти для навчання моделей, обладнання й технічні стандарти.

Спочатку все виглядає як вигідна пропозиція: сучасні технології за невеликі гроші. Потім під них перебудовується цифрова інфраструктура, а з часом з’являється залежність. Це фактично є добровільною цифровою колонізацією: держава без примусу входить у “вигідну” систему, однак поступово втрачає можливість безболісно з цієї системи вийти. Детальніше про це розповідав у статті “Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу” Олексій Костенко .

Політика