вологість:
тиск:
вітер:
Україна відстає від Казахстану та Узбекистану у розвитку державно-приватного партнерства
29 липня 2026 р. 14:55
29 липня 2026 р. 14:55
Впродовж останніх шести років в Україні було укладено лише 13 договорів публічно-приватного партнерства (ППП), метою яких є створення та управління суспільно значущими об'єктами та надання важливих послуг. Майже всі інші з близько 200 договорів, відображених у звітності, були укладені ще на початку 2000-х років. Про це пише Ірина Запатріна, доктор економічних наук, професорка, засновниця Академії публічно-приватного партнерства, у статті «Громади не можуть залучити гроші на відбудову через публічно-приватні партнерства. Пояснюємо, чому».
За словами авторки, станом на 1 січня 2026 року близько 60% від загальної кількості укладених договорів (114) не виконувалися, 57 були припинені або строк їхньої дії закінчився, ще 11 — призупинені через війну. Отже, на стадії реалізації перебували лише 19 проєктів ППП.
Натомість у деяких країнах Центральної Азії цей механізм уже довів свою ефективність.
- Казахстан. Закон про державно-приватне партнерство (ДПП) було ухвалено у 2015 році. Станом на березень 2026 року в країні реалізовано 1 257 договорів ДПП на загальну суму $7,1 млрд. Найбільше проєктів реалізовано у сферах освіти (712), енергетики та комунальних послуг (169), а також охорони здоров'я (122).
- Узбекистан. Закон про ДПП ухвалено у 2019 році. Станом на початок 2026 року в країні реалізується 2 798 договорів на загальну суму $31,1 млрд, зокрема 1 850 мікропроєктів ППП. Пріоритетними сферами є освіта (316 договорів), будівництво (99) та культура (85).
«Для порівняння, в Україні закон про ДПП, або ППП, було ухвалено ще 2010 року», — підкреслює авторка.
Законодавство
За словами Ірини Запатріної, окремі норми законодавства щодо державно-приватного партнерства варто було б сформулювати чіткіше, адже нині існує чимало дублюючих одна одну положень у законах про ППП та про концесію.
«Але я не казала б, що у наших законах є "термінологічна розмитість" або присутні норми, які заважали б використовувати механізм ППП на практиці. Передбачені законом процедури є чіткими, послідовними та логічно структурованими, а їхній зміст загалом відповідає найкращим міжнародним практикам», — зазначає авторка.
Реальна проблема
На думку експертки, головна проблема полягає в тому, що досі не ухвалено жодного підзаконного акта, хоча до завершення строку, визначеного Прикінцевими положеннями закону, залишається лише три місяці. Йдеться щонайменше про 14 постанов Кабінету Міністрів і п'ять наказів Мінекономіки .
У результаті жоден із проєктів цих нормативно-правових актів, якщо вони справді перебувають на стадії розроблення, не був оприлюднений для експертного та громадського обговорення.
З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.
Джерело: zn.ua (Політика)
Новини рубріки
Хусити взялися монетизувати блокаду Червоного моря
29 липня 2026 р. 16:25
Найавторитетніші прогнозисти світу назвали дату ймовірного завершення війни
29 липня 2026 р. 16:25
У ЗСУ стартувала перевірка того, як комплектуються підрозділи
29 липня 2026 р. 16:23