вологість:
тиск:
вітер:
Мінекономіки не оприлюднює дані про проєкти ППП — експертка
29 липня 2026 р. 16:57
29 липня 2026 р. 16:57
Міністерство економіки здійснює моніторинг договорів, укладених у рамках публічно-приватного партнерства (ППП). Принаймні це передбачено законодавством. Однак на жодному з вебсайтів органів влади немає інформації про реалізацію проєктів ППП. Про це пише Ірина Запатріна, докторка економічних наук, професорка, засновниця Академії публічно-приватного партнерства, у статті «Громади не можуть залучити гроші на відбудову через публічно-приватні партнерства. Пояснюємо, чому» .
«Узагалі незрозуміло, які договори було укладено протягом останніх шести років (особисто я знаю лише про дві портові концесії)», — зазначає авторка.
Водночас найбільше запитань викликають проєкти, які роками залишаються нереалізованими.
«Зокрема, незрозуміло, чому майже 60% укладених договорів залишаються невиконаними, публічні партнери не реагують на порушення договірних зобов'язань і не ініціюють розірвання таких договорів, а Мінекономіки не аналізує причин цієї ситуації та не вживає заходів для усунення виявлених проблем», — додає вона.
Відсутність прозорості
В Україні немає прозорої системи аналізу та оприлюднення інформації про проєкти ППП, хоча міжнародний досвід доводить, що це цілком можливо.
Наприклад, у Казахстані на вебсайті Центру державно-приватного партнерства будь-хто може завантажити Excel-файл із детальною інформацією про всі 1 257 проєктів, які реалізуються в країні. База даних містить відомості про статус кожного проєкту, його потужність, вид конкурсної процедури, майно, передане в межах ДПП, та інші характеристики.
Натомість інформаційна закритість в Україні негативно впливає на рівень довіри бізнесу до держави та стримує розвиток інституту публічно-приватного партнерства.
Відсутність системного підходу
Час від часу здійснюються окремі кроки для посилення інституційної спроможності громад у сфері ППП. Водночас наразі їх складно назвати системними. Такі ініціативи фінансуються різними донорами, реалізуються відокремлено одна від одної, орієнтовані переважно на великі громади та базуються на різних, не завжди узгоджених, методичних підходах до навчання.
Відповідно до законодавства радників можна залучати:
- за підтримки міжнародних фінансових організацій (МФО) та донорів, які реалізують програми технічної допомоги у сфері ППП;
- громадами самостійно — за рахунок коштів місцевих бюджетів.
«Водночас на практиці існують суттєві обмеження для використання обох механізмів. МФО та донори зазвичай зосереджують свою підтримку на масштабних проєктах і великих містах. Натомість залучення радників коштом місцевих бюджетів навіть для тих громад, які мають відповідні фінансові можливості, фактично заблоковане через "покращення" 2022 року постанови Кабміну, яка встановлює порядок залучення радників», — підкреслює авторка.
За таких умов розраховувати на широке впровадження механізму ППП, особливо в малих і середніх громадах, навряд чи можливо.
З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.
Джерело: zn.ua (Політика)
Новини рубріки
Чому дорожчає бензин в Україні: названо причини
29 липня 2026 р. 18:23
У Яремчі бунтують організатори джип-турів: що відомо про скандал
29 липня 2026 р. 18:23