Федоров: моя відставка стала наслідком реформи оборонних закупівель

29 липня 2026 р. 22:50

29 липня 2026 р. 22:50

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що справжньою причиною його відставки стала реформа оборонних закупівель, а не конфлікт із військовим керівництвом чи його нібито політичні амбіції. Про це сам Федоров розповів в інтерв'ю «Українській правді».

Колишній посадовець стверджує, що після початку перебудови системи закупівель і запуску тендерів, навколо Міністерства оборони почав стрімко зростати тиск. Причиною стали спроби усунути людський вплив на розподіл оборонних закупівель. За його словами, реформа зачепила інтереси багатьох людей, які об'єдналися проти нього та його команди.

«Причина пов'язана із закупівлями, з тендерами, з тим, що ми почали перебудовувати саме процеси в цьому напрямку. Це викликало велике незадоволення у багатьох людей, які почали постійно впливати й сіяти негатив не тільки навколо президента, а й у медіапросторі».

Ексміністр наголошує, що ще у квітні попереджав Володимира Зеленського про можливу кампанію дискредитації. За його словами, він прямо сказав президентові: «Всі люди зараз до вас будуть приходити і говорити, що зі мною щось не так. У мене є політичні амбіції, у мене є дронові компанії... Ви повинні робити кросчекінг цієї інформації в мене, тому що я наступив на інтереси багатьох людей і компаній».

За словами Федорова, після цього проти нього почалася масштабна кампанія. Він заявив, що «найбільший телеграм-канал України викупили», після чого той «почав працювати суто проти мене і моєї команди», а також почали з'являтися кримінальні провадження щодо людей із його оточення. «Цей тиск постійно збільшувався з кожним місяцем», — сказав він.

Проте Федоров відкинув версію, що головною причиною звільнення став конфлікт із тодішнім головнокомандувачем Олександром Сирським. Як пояснив ексміністр, це був не особистий конфлікт, а «світоглядний» та «інституційний» — навколо підходів до реформування армії. Він наголосив, що Міністерство оборони не блокувало жодного рішення Генерального штабу, навіть коли мало іншу позицію.

Федоров зізнався, що в Міністерстві оборони виявив значно більший вплив приватних інтересів, ніж очікував. Його здивувало те, що окремі керівники департаментів фактично були пов'язані з приватними компаніями, а правоохоронні органи могли впливати на окремі процеси.

Окремо ексміністр зазначив, що не ставив президентові жодних ультиматумів після звільнення. Після відставки йому пропонували інші посади, зокрема без повноважень формувати власну команду, однак він відмовився, оскільки не бачить сенсу працювати «на декоративній посаді». Він також заперечив наявність політичних амбіцій, наголосивши, що вважає себе насамперед менеджером, який займається розбудовою систем.

Федоров повторив про власне бачення ведення війни, яке презентував ще до призначення міністром. Воно передбачає максимальне використання технологій, розвиток малого ППО, завершення корпусної реформи, роботизацію фронту та збереження життя українських військових завдяки заміні людей технологічними рішеннями. Він наголосив, що саме навколо цієї стратегії, а не навколо кадрових суперечок, має точитися суспільна дискусія.

Реформа оборонного відомства стала одним із головних напрямів роботи Федорова після його призначення міністром. Він заявляв про запуск прозоріших механізмів закупівель, масштабування програм підтримки виробників зброї та дронів, однак визнав, що перехід усіх закупівель на тендерну систему і організаційну реформу Міноборони завершити не вдалося .

Відставка міністра супроводжувалася гострим конфліктом із військовим керівництвом. Під час свого прощального брифінгу Федоров заявив про блокування реформ Генштабом та закликав змінити головнокомандувача і начальника Генерального штабу. Докладніше про те, як кадрові перестановки в уряді змінюють баланс впливу на Банковій, чому Давид Арахамія посилює свої позиції та яке місце в цих процесах відводилося Михайлу Федорову, пише в статті « Перший уряд Арахамії? Навіщо Банкова переналаштовує важелі влади » редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова .

Політика