Поліг під час бою з ворогом на Харківщині. Згадаймо Олександра Тисячука

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Поліг під час бою з ворогом на Харківщині. Згадаймо Олександра Тисячука

05 серпня 2026 р. 09:11

05 серпня 2026 р. 09:11

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Тисячука.

Молодший сержант Олександр Тисячук на псевдо Тисячний поліг 29 листопада 2025 року в селищі Вільча Харківської області під час стрілецького бою з ворогом. Йому було 37 років. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на платформу пам'яті « Меморіал ».

Олександр Тисячук народився 1 червня 1988 року в селі Мала Бушинка на Вінниччині. Здобув середню освіту. Жив у місті Барвінкове Харківської області. Працював на заводі, їздив на заробітки до Польщі. На дозвіллі любив рибалити, відпочивати з родиною та друзями, обожнював слухати музику.

Брав участь в АТО, а під час повномасштабної війни знову став на захист України. Служив у 225-му окремому штурмовому полку, де обіймав посаду командира міномета.

«Це була світла, життєрадісна людина, яка в разі потреби завжди простягала руку допомоги», – написала дружина полеглого захисника Валентина.

Олександра Тисячука нагородили відзнаками «За участь в антитерористичній операції» та «За оборону України».

Дружина Олександра Тисячука Валентина згадує його як світлу та життєрадісну людину

Поховали захисника в місті Барвінкове.

У Олександра Тисячука залишилися мама, сестра, дружина і дві доньки.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.