Чому українці не відмовляються від депозитів навіть в умовах валютних ризиків

05 серпня 2026 р. 13:09

05 серпня 2026 р. 13:09

Коливання валютного ринку стали серйозним випробуванням для українських банківських вкладників. У квітні—червні гривня помітно ослабла щодо основних світових валют, а прискорення інфляції посилило сумніви в ефективності гривневих депозитів як традиційного інструменту збереження заощаджень. На цьому тлі багато хто очікував масового відпливу коштів із банків і зростання попиту на іноземну валюту. Однак українці відреагували інакше. Попри валютну нестабільність, клієнти банків зберегли довіру до банківської системи й продовжили нарощувати обсяг гривневих вкладів. Депозити у гривні залишаються одним із найзрозуміліших і найзатребуваніших інструментів збереження особистих фінансів, особливо в умовах обмеженого вибору реальних альтернатив.

Зростання гривневих вкладів триває

Депозитний портфель населення встановив новий історичний максимум — станом на 1 липня 2026 року загальний обсяг вкладів фізичних осіб і фізичних осіб-підприємців у банках України сягнув 1749,0 млрд грн, лише за червень збільшившись на 48,6 млрд. Основним драйвером залишаються гривневі депозити, обсяг яких за місяць зріс на 39,5 млрд грн — до 1156,9 млрд. Водночас після кількох місяців спаду популярності почали зростати й валютні вклади. У червні вони збільшилися на 9,2 млрд грн — до 592,4 млрд.

За роки повномасштабної війни поведінка українських вкладників істотно змінилася. Якщо раніше різкі валютні коливання майже автоматично призводили до переведення частини заощаджень у готівкову валюту, то сьогодні українці дедалі більше оцінюють не лише курсові ризики, а й реальну дохідність інструментів. Це свідчить про поступове підвищення фінансової зрілості населення.

Слід зазначити, що українці традиційно довіряють свої заощадження найбільшим, насамперед державним, банкам. Ринок депозитів залишається висококонцентрованим. Понад 1040 млрд грн припадає лише на трійку лідерів: Приватбанк, Ощадбанк і «Універсал Банк» (monobank).

Банки не поспішають підвищувати ставки

Станом на початок липня середні ставки за строковими гривневими депозитами для фізичних осіб перебували в діапазоні 12,8–13,5% річних залежно від строку розміщення коштів. Після сплати податку фактична дохідність становить близько 9,8–10,4% річних.

Депозитні ставки є сьогодні головним орієнтиром для вкладників. Однак питання привабливості гривневих депозитів полягає вже не так у розмірі відсоткової ставки, як у тому, чи зможе вона компенсувати інфляцію та можливе ослаблення гривні. Відповідь на нього залежить одразу від кількох чинників: подальшої динаміки споживчих цін, ситуації на валютному ринку та рішень Нацбанку у сфері грошово-кредитної політики.

Із перших днів літа на депозитному ринку спочатку запанувало затишшя. На початку літа фінансисти лише трохи підвищили ставки за депозитами для фізосіб і, схоже, були готові взяти традиційну літню паузу. Однак стрибок курсу американської валюти щодо гривні в червні змусив банкірів реагувати: спочатку оперативно підвищувати ставки, а потім так само швидко знижувати їх після стабілізації курсу.

У результаті Український індекс ставок за гривневими депозитами фізичних осіб на три, шість і дев’ять місяців хоч і незначно, але знизився (найсуттєвіше — за дев’ятимісячними депозитами: з 14,59 до 14,11% річних). Трохи зросли лише ставки за вкладами на рік (з 13,93 до 14,02% річних).

Схожу картину демонструють і середньоринкові ставки. За даними порталу «Мінфін», за літні місяці дохідність шестимісячних і дев’ятимісячних депозитів практично не змінилася, ставки за тримісячними та річними вкладами трохи зросли.

Вітчизняні банкіри очікують, що за відсутності істотних макроекономічних потрясінь цього літа депозитний портфель фізичних осіб в Україні демонструватиме позитивну, хоча й стриманішу динаміку. Причиною стриманості може стати чинник відпусток і традиційне літнє збільшення споживчих витрат українців.

Незважаючи на окремі випадки підвищення дохідності, банківська система загалом не відчуває дефіциту ліквідності. Тому широкомасштабної «гонки ставок» ринок наразі не очікує.

Що далі?

Літо минає без ознак цінової чи курсової паніки, а отже, гривневі депозити й надалі залишатимуться одним із найзрозуміліших інструментів для збереження та примноження коштів. На користь таких прогнозів свідчать відносно стабільна макроекономічна ситуація та облікова ставка НБУ, яка залишалася незмінною на рівні 15% річних від початку року аж до кінця липня. Нещодавнє підвищення облікової ставки до 15,5% може лише посилити привабливість усіх гривневих інструментів.

Статистика за червень цього року свідчить про уповільнення інфляції до 7,2% у річному обчисленні. Споживчі ціни в червні завдяки зниженню цін на овочі та яйця порівняно з травнем навіть знизилися на 0,1%. Тобто в подальшому закручуванні монетарних гайок у НБУ потреби немає, втім, як і в послабленні.

Якщо інфляція й далі сповільнюватиметься, а гривня залишиться відносно стійкою, то ставки не завадять потенційним вкладникам отримати дохід і зберегти купівельну спроможність своїх коштів. Утім, згідно з оновленим прогнозом Національного банку України, інфляція наприкінці 2026-го очікується на рівні 10%.

Уряд у своїх макроекономічних прогнозах передбачає інфляцію на кінець року на рівні 9,2%. Поки що у банкірів немає підстав сумніватися в реалістичності таких прогнозів. (Хоча прогнози, найімовірніше, не повністю враховують значне зростання вартості автомобільного пального через війну в Ірані.) Тобто розміщення коштів цього року на депозит строком 6–9 місяців або на рік за середньоринковими ставками дає змогу не просто зберегти їхню купівельну спроможність, а й потенційно отримати додатковий дохід у межах 3–4% навіть з урахуванням 23% оподаткування.

Єдиний чинник, який може вплинути на привабливість депозитів, — ситуація на валютному ринку. Але й тут повернулася відносна стабільність. Після стрибків у квітні—червні курс національної валюти практично повернувся до початкових березневих показників. А за рік гривня хоч і подешевшала, але її падіння не можна назвати катастрофічним.

Так, офіційний курс долара США, за даними НБУ, станом на 27 липня 2025 року становив 41,76 грн, а 27 липня 2026-го — 44,81 грн. Таким чином, за рік американська валюта подорожчала приблизно на 3,1 грн, або на 7,3%. З огляду на масштаби воєнних ризиків і зовнішніх економічних викликів таке ослаблення гривні можна вважати помірним, і воно не стало достатньою підставою для масового перетікання коштів населення з гривневих депозитів у валюту.

І все ж сьогодні курсова стабільність залишається головним чинником ризику для гривневих депозитів. Для депозитів на 6–9 місяців можна орієнтуватися на курс 46,5–47,0 грн за долар. Для річних депозитів — приблизно 49,0–50,0 грн. Якщо курс залишатиметься нижчим за ці рівні, а річна інфляція перебуватиме в межах значень, прогнозованих НБУ й урядом, гривневий вклад може не лише компенсувати зростання цін, а й забезпечити вкладнику хоч і невеликий, але реальний чистий дохід.

***

Отже, у другому півріччі істотних змін на депозитному ринку, найімовірніше, не відбудеться. За умови збереження облікової ставки НБУ на поточному рівні банки коригуватимуть умови за вкладами точково, без різкого підвищення чи зниження дохідності. Основну конкуренцію між установами, як і раніше, буде зосереджено навколо депозитів строком 6–12 місяців, де вкладники зможуть отримати найвигідніші умови.

Якщо макроекономічна ситуація залишиться стабільною, а інфляція й надалі сповільнюватиметься, гривневі депозити збережуть статус одного з найнадійніших і найзрозуміліших інструментів збереження коштів. Вони не забезпечать вкладникам високого прибутку, але дадуть змогу зберегти купівельну спроможність заощаджень і отримати помірний реальний дохід.

Політика