Поліг на війні через місяць після весілля. Згадаймо Олександра Бутенка

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Поліг на війні через місяць після весілля. Згадаймо Олександра Бутенка

07 серпня 2026 р. 09:06

07 серпня 2026 р. 09:06

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Бутенка.

Олександр Бутенко народився 16 березня 1986 року в Запоріжжі. Там минули його дитячі роки, він здобув освіту та розпочав професійний шлях. Із юності захоплювався музикою, грав на барабанах у власному гурті, а також любив конструювання.

Після навчання працював на підприємстві «АІК-ЕКО» у Запоріжжі, а у 2016 році переїхав до Києва, де продовжив кар’єру у французькій компанії, що працювала у сфері промислового обладнання.

Під час повномасштабної війни Олександр познайомився зі своєю майбутньою дружиною та переїхав до Ірпеня. У грудні 2024 року він вступив до лав Національної гвардії України. Служив у військовій частині 3018 у Гостомелі на посаді солдата взводу протитанкових керованих ракет.

Олександр Бутенко служив у військовій частині 3018 у Гостомелі на посаді солдата взводу протитанкових керованих ракет.

У червні 2026 року Олександр одружився. Подружжя мріяло про власний дім, дітей і спільне майбутнє, однак війна обірвала ці плани.

28 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в Добропіллі Донецької області Олександр Бутенко отримав поранення, несумісні з життям.

«Усі, хто знав Олександра, запам’ятають його щирою, працьовитою та доброю людиною. Він був справжнім воїном, людиною незламної честі та совісті», – зазначила Анжела Макеєва.

Поховали захисника 5 серпня: на Ірпінському кладовищі (вул. Університетська).

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.