США посилюють тиск на Кубу, шукаючи нового лідера для острівної держави — NYT

08 серпня 2026 р. 07:45

08 серпня 2026 р. 07:45

Адміністрація президента США Дональда Трампа шукає серед чинних або колишніх посадовців Куби людину, яку можна було б переконати очолити уряд у Гавані, у той час, як Вашингтон посилює кампанію тиску, повідомляє NYT .

Адміністрація Трампа наполягає на тому, щоб розвідувальні служби США знайшли когось на кшталт Делсі Родрігес, яка стала тимчасовою президенткою Венесуели після того, як у січні американські війська захопили попереднього лідера Ніколаса Мадуро.

Американські чиновники розглядали Родрігес як прагматичну лідерку, яка могла б безперешкодно взяти владу у свої руки та була б готова тісно співпрацювати з США. Деякі представники адміністрації Трампа вважають, що на Кубі можна знайти такого ж прагматичного лідера. Однак американські розвідувальні служби дійшли висновку, що Куба більше схожа на Іран, ніж на Венесуелу.

За словами чиновників США, на Кубі майже немає прагматичних посадовців, які були б готові взяти владу, якби американські війська захопили Рауля Кастро — колишнього лідера Куби, який досі має величезний політичний вплив, — або якимось чином усунули нинішнє керівництво.

Натомість чиновники, які чекають свого часу на Кубі, подібно до своїх іранських колег, представляють радикальніші угруповання.

Адміністрація Трампа коливається між бажанням співпрацювати з комуністичним урядом Куби та розробкою планів щодо його повалення.

Протягом останніх тижнів американські чиновники представили кубинським лідерам перелік вимог, запропонувавши стимули в разі досягнення прогресу. Адміністрація Трампа хоче, щоб Куба лібералізувала свою економіку, відкрилася для американських підприємств, закуповувала нафту у Сполучених Штатів та вигнала російських і китайських розвідників.

Про запропоновані Вашингтоном стимули відомо небагато, але деякі з них передбачають надання більшої гуманітарної допомоги та послаблення американських санкцій.

Нинішній кубинський уряд, принаймні наразі, не виявляє готовності йти на такі поступки, що надає особливої актуальності пошуку альтернативних лідерів.

Куба оголосила про значні економічні зміни, що передбачають розширення діяльності приватних підприємств, але ці заходи, схоже, не відповідають вимогам адміністрації Трампа.

Білий дім відмовився від коментарів. Однак один із чиновників адміністрації Трампа зазначив, що, хоча США готові розпочати новий етап у відносинах із Кубою, уряд у Гавані “стоїть на заваді кращому майбутньому”.

З огляду на нестачу прагматиків, незрозуміло, кого Білий дім міг би вважати за кращого альтернативного лідера. Кубинський уряд, схоже, підтримує Оскара Переса-Оліва Фрагу, онучатого племінника Фіделя Кастро, як потенційного наступника. Останнім часом він дедалі частіше з’являється на державному телебаченні та в урядових заявах, а також навіть дав рідкісне інтерв’ю міжнародним ЗМІ.

Однак кандидатура Перес-Оліва Фрага, майже напевно, буде неприйнятною для США. Адміністрація Трампа могла б розглянути іншого родича Кастро — Рауля Родрігеса Кастро, онука Рауля Кастро. Він тривалий час був охоронцем колишнього лідера, але ніколи не обіймав державних посад. Нинішній міністр внутрішніх справ Куби Лазаро Альберто Альварес Касас також може бути прийнятним для американських чиновників.

Коли цього року директор ЦРУ Джон Реткліфф відвідав Кубу, він зустрівся як з Родрігесом Кастро, так і з Альваресом Касасом.

Американські та ізраїльські чиновники обмірковували план зміни режиму в Тегерані, коли понад п’ять місяців тому розпочали спільну війну проти Ірану.

У той час Трамп був одержимий ідеєю відтворити венесуельську модель в Ірані, вірячи, що його адміністрація зможе знайти лідера, готового співпрацювати зі Сполученими Штатами, який міг би прийти до влади після військових ударів. Деякі іранські чиновники, яких американські посадовці вважали більш прагматичними, загинули під час перших військових ударів, спрямованих на усунення верховного лідера Алі Хаменеї.

Ізраїльський план, який мав підтримку деяких представників уряду США, мав на меті привести до влади колишнього президента Ірану Махмуда Ахмадінежада. Ахмадінежад аж ніяк не був поміркованим політиком — під час перебування на посаді він закликав до знищення Ізраїлю. Однак після того, як залишив президентську посаду, Ахмадінежад дедалі критичніше ставився до іранських релігійних лідерів. Ізраїль почав налагоджувати з ним зв'язки та розглядати його як можливого главу нового іранського уряду. Але Ахмадінежад розчарувався в ізраїльському плані та зрештою покинув безпечне сховище, куди його доправили агенти розвідки Ізраїлю.

З ретроспективи стратегія США та Ізраїлю щодо зміни режиму в Ірані здається менш продуманою, ніж операція з викрадення Мадуро у Венесуелі.

Точні плани щодо Куби залишаються неясними. Уряд США організував де-факто блокаду острівної держави, що призвело до кризи на острові, оскільки запаси енергоносіїв майже вичерпалися.

Також незрозуміло, як далеко може зайти адміністрація Трампа, щоб домогтися зміни керівництва Куби. Міністерство юстиції США оприлюднило обвинувальний акт проти Рауля Кастро. Уряд США використав обвинувальний акт проти Мадуро, щоб виправдати рейд у Венесуелі.

Однак Мадуро був чинним президентом Венесуели. Його усунення призвело до приходу до влади Родрігес, яка на той час обіймала посаду віцепрезидента. На відміну від цього, 95-річний Кастро не обіймає жодної офіційної посади, а його арешт сам по собі не спричинить зміни керівництва.

За словами деяких американських чиновників, після рейду у Венесуелі Куба вжила оборонних заходів, щоб ускладнити американським Збройним силам проведення подібної операції з метою захоплення або вбивства Кастро або чинного президента Мігеля Діаса-Канеля.

Раніше повідомлялося, що ЦРУ таємно створило оперативну групу з питань Куби, що свідчить про те, що адміністрація Трампа розпочала реалізацію планів щодо узгодженої кампанії тиску на кубинський уряд з метою домогтися змін, яких вимагає президент США.

У статті “Трамп проти Куби: чи готує Білий дім «маленьку переможну війну» ” Олег Шамшур аналізував, у який спосіб Білий дім прагне змінити режим у Гавані, як на це відреагують Китай і Росія та чи готові самі кубинці захищати режим, що довів країну до зубожіння.

Політика