Через кілька років першокласників в Україні стане на третину менше: як це вплине на школи та реформу освіти

08 серпня 2026 р. 14:37

08 серпня 2026 р. 14:37

У Міністерстві освіти та науки України очікують, що в 2029/2030 навчальному році в Україні на 30–33% зменшиться кількість учнів першого класу. Нині в нашій країні середня наповнюваність класів становить 15,7 учня, однак у різних областях ці цифри суттєво відрізняються. Наприклад, середня кількість учнів в одному класі в Тернопільській області — 12,9, а в Києві — 25,7. Житомирська, Кіровоградська, Миколаївська, Черкаська, Сумська, Хмельницька, Чернігівська, Полтавська та Вінницька області також мають найнижчу середню кількість учнів у класах, розповіла голова ГО "Батьки SOS" Олена Парфьонова у статті "Як демографія змінює систему освіти України".

Авторка статті наголошує, що вищеперераховані регіони через демографічний спад та високу вартість утримання шкіл мають вищий ризик укрупнення або реорганізації малокомплектних шкіл.

Водночас Парфьонова стверджує, що велика кількість учнів у класах не завжди означає сприятливу ситуацію. Вона додає, що висока наповнюваність класів у столиці та на Київщині спричинена концентрацією населення та високим попитом на місця у школах. Однак авторка зазначає, що школи, які розміщені в густонаселених спальних районах, мають велику кількість учнів, тоді як освітні заклади в інших районах не завжди можуть відкрити перший клас.

Парфьонова пише, що велика кількість учнів в одній школі у  прифронтових областях виникла через те, що частина освітніх закладів не працює через безпекові умови, тому діти навчаються в тих школах, які функціонують.

"Це означає, що українська шкільна мережа функціонує в дуже різних умовах, а отже, потребує різних управлінських рішень. Єдиного для всіх рецепту немає. Якщо для одних громад головне питання — як зберегти школу для своїх дітей, бо класи щороку меншають, то для інших (особливо для великих міст) — де знайти місце для всіх учнів", — пояснює авторка.

Парфьонова також наголошує, що демографічна криза впливає на логіку реформи старшої профільної освіти. Раніше батьки, влада та освітяни дискутували про те, які академічні ліцеї потрібно створити, нині ж постає питання, для скількох учнів такі ліцеї планувати. За її словами, наслідки демографічної кризи найперше відчують школи, що розташовані в сільській місцевості. Це майже 63% від всієї кількості шкіл (7426).

У громадах, додає авторка, різні наслідки матимуть вимоги до мінімальної кількості учнів у школі для утримання освітньої субвенції. В одних громадах відбудеться поступова оптимізація та модернізація мережі, тоді як в інших — зменшення доступності до освіти для дітей.

"У цих умовах реформа старшої профільної школи має стати відповіддю не лише на проблеми освіти, а й на нову демографічну реальність", — заявляє Парфьонова.

Вона вказує, що не варто лише на підставі кількості учнів у класах ухвалювати рішення про реорганізацію шкіл. Авторка статті зазначає, що у прикордонних чи у гірських громадах закриття школи фактично позбавить дітей доступу до освіти.

Держава має знайти баланс між правом дитини навчатися в школі незалежно від місця проживання та ефективністю використання ресурсів.

"І це означає, що найближчими роками головним викликом стане пошук рішень, які дадуть змогу поєднати якість освіти з потребами конкретної громади. І тут неминуче будуть непопулярні рішення. Але важливо, чи будуть вони професійними, обґрунтованими та справедливими", — пише вона.

Парфьонова наголошує, що потрібно оцінювати кожну ситуацію окремо під час ухвалення рішення про реорганізацію та враховувати не лише економічну складову, але й безпеку дітей, доступність освіти, особливості певної громади та транспортну інфраструктуру.

ZN.UA неодноразово наголошувало на тому, що реформу мережі ліцеїв потрібно ретельно готувати, є чимало проблем, які потребують вирішення до старту реформи. Але всі ці проблеми так і залишилися. Детальніше про реформу мережі ліцеїв читайте у статті Оксани Онищенко " Реформа старшої школи: влада знайшла спосіб скоротити кількість ліцеїв. Початковій школі приготуватися? ".

Політика