Війна та нежитлова нерухомість: як не втратити шанс на компенсацію

09 серпня 2026 р. 08:49

09 серпня 2026 р. 08:49

У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна вже понад 340 тисяч об’єктів. Понад 298 тисяч із них — житлові будинки. Для пошкодженого та знищеного житла держава давно передбачила процедуру фіксації шкоди й часткову компенсацію. А що робити власнику зруйнованого гаража, складу чи цеху? Механізму відшкодування за знищену чи пошкоджену нежитлову нерухомість фізичних осіб досі немає.

Для постраждалого бізнесу ситуація інакша — з 1 січня 2026 року запущено програму часткової компенсації, проте для досить обмеженого кола та за спеціальних умов.

Але в обох випадках діє ключове правило: помилки або зволікання з фіксацією шкоди сьогодні можуть коштувати втраченої компенсації завтра, коли профільний закон ухвалять, а компенсаційний механізм нарешті запрацює.

Команда Аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей» провела дослідження та підготувала покроковий алгоритм для фізичних осіб і бізнесу, чиє нежитлове нерухоме майно пошкоджено або знищено внаслідок російської збройної агресії.

Перший крок. Первинна фіксація

Починати фіксацію пошкоджень варто лише тоді, коли це безпечно. У разі пожежі або виявлення вибухонебезпечних предметів зверніться до ДСНС за номером 101. Не наближайтеся до об’єкта до усунення загроз.

Якщо на місці події була пожежа, ДСНС складає акт із фіксацією причини її виникнення та обставин. Цей документ знадобиться надалі для підтвердження зв’язку шкоди зі збройною агресією. Якщо на території виявлено вибухонебезпечні предмети, після їх знешкодження рятувальники оформлюють акт розмінування, який потрібен для подальшого обстеження об’єкта.

Також важливо звернутися до правоохоронного органу. Пошкодження чи знищення майна через російську збройну агресію розслідують як воєнний злочин. Після реєстрації заяви постраждалий отримує документи, що підтверджують відкриття кримінального провадження та прийняття звернення, зокрема витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Окрім того, доцільно подати заяву про визнання потерпілим у кримінальному провадженні. Це дає право, зокрема, клопотати про призначення експертизи для визначення розміру збитків, яка є безоплатною для постраждалого, а також ознайомлюватись із матеріалами справи.

Якщо дозволяє безпекова ситуація, зафіксуйте самостійно наслідки пошкодження або знищення. Увімкніть геолокацію на телефоні перед зніманням, аби зберегти дату, час і місце, а також зробіть панорамні фотографії будівлі та детальні знімки пошкоджень. Для цього можна скористатися застосунком eyeWitness to Atrocities , який допомагає зберегти цифрові докази без ризику їх подальшого редагування. Самостійну фіксацію важливо здійснювати до проведення будь-яких відновлювальних робіт, проте лише якщо ситуація безпечна.

Якщо пошкоджено майно підприємства, алгоритм дещо відрізняється. Компанія може створити внутрішню комісію, яка огляне будівлю або приміщення та оформить акт огляду. Цей документ також стане одним із доказів завданих збитків.

Другий крок. Звернення до уповноваженого органу

Щоб розпочати офіційну процедуру обстеження пошкодженої будівлі, потрібно повідомити про це місцеву владу. Для цього слід звернутися до виконавчого органу місцевої ради, а якщо його немає — до військової адміністрації.

Для житла передбачено подання інформаційного повідомлення через «Портал Дія», ЦНАП або нотаріуса. Однак для нежитлової нерухомості цей механізм наразі не працює через технічні обмеження. Тому обстеження нежитлової нерухомості ініціюють, подаючи письмову або електронну заяву в довільній формі до згаданого органу.

У заяві варто зазначити:

• дані заявника (для бізнесу — також назву підприємства та код ЄДРПОУ);
• інформацію про пошкоджений об’єкт: адресу, тип будівлі, площу, реєстраційний номер (за наявності);
• опис пошкоджень, час і дату події;
• фото та відео (за наявності).

Третій крок. Обстеження й акт

Після отримання заяви місцева влада має організувати обстеження пошкодженого або знищеного об’єкта. Є три види обстеження: комісійне, технічне та дистанційне . Проте останнє наразі поширюється лише на окремі категорії житлової нерухомості й не застосовується до нежитлових об’єктів.

Спочатку зазвичай проводять комісійне обстеження . Комісія, створена відповідним органом місцевої влади, виїжджає на об’єкт. За можливості до огляду залучають представника власника або управителя нерухомості.

За результатами складають акт комісійного обстеження, в якому фіксують інформацію про об’єкт, характер і можливі причини пошкоджень, а також зазначають, чи потрібне додаткове технічне обстеження. До акта обов’язково додають фотографії. Відомості з нього вносять до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, а копія акта надсилається власнику.

Комісія не може відмовити в обстеженні лише тому, що пошкоджена нерухомість є нежитловою, оскільки чинне законодавство не містить таких обмежень.

Якщо під час комісійного обстеження неможливо встановити ступінь пошкодження або факт знищення, проводять технічне обстеження. Його здійснюють сертифіковані фахівці, які обов’язково виїжджають на місце події.

За результатами складають звіт та акт технічного обстеження з висновком про стан будівлі та рекомендаціями щодо подальших дій. Водночас, на відміну від акта комісійного обстеження, законодавство прямо не передбачає обов’язку вносити результати технічного обстеження до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, що на практиці призводить до відмов окремими органами.

Для бізнесу процедура має додаткові способи фіксації. По-перше, підприємство проводить інвентаризацію пошкодженого або знищеного майна. Це є обов’язковим, якщо будівля постраждала від пожежі.

Інвентаризаційна комісія фіксує фактичну наявність активів та їхній стан. Якщо разом із будівлею знищено бухгалтерську документацію, керівник підприємства має повідомити про це правоохоронні органи та створити окрему комісію для встановлення переліку відсутніх документів і розслідування причин їх знищення.

По-друге, бізнес може звернутися до торгово-промислової палати (ТПП). Експерт ТПП складає висновок, який підтверджує зв’язок пошкодження або знищення зі збройною агресією. Цей спосіб не замінює комісійного або технічного обстеження, а доповнює їх.

Якщо при ТПП працює сертифікований оцінювач, він може також провести оцінку збитків. Ця послуга є платною, а її вартість залежить від обсягу робіт і терміновості.

Четвертий крок. Оцінка збитків у грошовому еквіваленті

Документи, зібрані на попередніх етапах, підтверджують факт пошкодження або знищення майна. Однак для отримання в майбутньому компенсації потрібно провести грошову оцінку завданих збитків.

Є два основні способи зробити це. Перший — замовлення незалежної оцінки в суб’єкта оціночної діяльності. Другий — проведення судової експертизи щодо оцінки майна. Обидва способи є платними.

Проте у разі набуття постраждалим статусу потерпілого у кримінальному провадженні він має право клопотати про призначення судової експертизи. Така експертиза є безоплатною для постраждалого, проте рішення про її призначення ухвалює слідчий або прокурор.

Для фізичних осіб спеціальної методики оцінки збитків нежитлової нерухомості наразі не ухвалено, тому оцінку проводять за загальними національними стандартами.

Для бізнесу діє спеціальна Методика №3904/1223, яка дає змогу врахувати не лише вартість пошкодженого або знищеного майна, а й упущену вигоду та витрати на відновлення діяльності. Водночас для проведення оцінки за цією методикою обов’язковою є наявність документа, який підтверджує зв’язок пошкодження або знищення зі збройною агресією, зокрема акта про пожежу, витягу з ЄРДР, акта комісійного обстеження, висновку ТПП тощо.

Часткова компенсація для бізнесу

Від початку 2026 року в Україні діє державна програма часткової компенсації для бізнесу, чиє майно пошкоджено або знищено внаслідок збройної агресії. Однак скористатися нею можуть не всі.

Програма поширюється лише на підприємства, чиє майно розташоване у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Компенсацію можна отримати лише за майно, пошкоджене або знищене після 1 січня 2026 року, за умови попередньої реєстрації бізнесу в програмі.

Участь у ній є платною. Внесок становить 0,5% від розрахункової суми збитків, але не більш як 0,5% від максимальної суми можливої компенсації. Загальний ліміт виплат для одного учасника становить 30 млн грн. Програма покриває лише прямі збитки, без компенсації упущеної вигоди.

Щоб узяти участь у програмі, потрібно подати заявку до Експортно-кредитного агентства. До неї треба додати документи, що підтверджують право власності на майно, статус юридичної особи та сплату внеску. Агентство розглядає заявку протягом 30 днів.

Заяву про компенсацію подають лише після внесення відповідних документів до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Це означає, що для отримання компенсації бізнесу потрібно пройти попередні етапи фіксації шкоди.

Міжнародний рівень: Реєстр збитків для України

Постраждалі компанії та фізособи можуть звернутися до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), який є першим елементом майбутнього компенсаційного механізму.

На відміну від національних процедур, Реєстр не вимагає повного пакета документів уже на момент подання заяви. Так, для фізичних осіб та бізнесу наразі відкрито чотири категорії заяв, пов’язаних із пошкодженим та знищеним нежитловим майном, а саме: категорії А3.2 , С1.1, С1.2 та С3.1 . Для подання заяв у цих категоріях наявність акта комісійного обстеження чи звіту про оцінку не є обов’язковою умовою.

Постраждалі можуть подати заяву з уже наявними доказами, а пізніше доповнити її новими документами. Труднощі з проходженням національних процедур — не привід відкладати звернення до Реєстру.

З чого має складатися доказова база

Не зволікайте з фіксацією шкоди

Стан пошкодженого об’єкта змінюється під впливом погоди та часу. Довге зволікання з моменту пошкодження або знищення ускладнює доведення факту завданої шкоди та впливає на оцінку її реального розміру.

Національні компенсаційні механізми для нежитлової нерухомості наразі ще формуються. Але це — не привід постраждалим відкладати фіксацію шкоди. Водночас належна фіксація шкоди нежитловій нерухомості — це не лише питання отримання компенсації.

Зібрані документи формують доказову базу завданих Росією руйнувань, без якої неможливе ні справедливе відшкодування, ні збереження історичної пам’яті. Те, що не зафіксовано вчасно, з часом буде значно складніше довести.

Кожен акт, фотографія чи експертний висновок збільшує шанси підтвердити розмір завданої шкоди та отримати компенсацію в майбутньому. Саме тому починати фіксацію варто одразу, щойно це стане безпечно.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду « Відродження ». Публікація висвітлює погляди авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду « Відродження ».

Політика