«Хто контролює потік інформації, має вплив»: експерт розповів про важливість секретаріатів конкурсних комісій

10 серпня 2026 р. 15:38

10 серпня 2026 р. 15:38

Із твердженням про те, що мотивація міжнародних і національних членів комісій різниться, можна посперечатися, вважає німецький юрист, колишній суддя та один із найавторитетніших європейських експертів із питань доброчесності й антикорупції Тільман Хоппе. В інтерв’ю для ZN.UA , яке експерт дав Галині Чижик , він також назвав одну зі сліпих плям моделі конкурсних комісій із залученням міжнародних експертів.

«Гарантії справді важливі. І мені здається, саме тут — одна зі сліпих плям цієї моделі. Є один чинник, про який говорять надто мало, — секретаріат. Якщо пощастить, як це здебільшого було в Україні, проблем не виникає. Але закон майже не регулює, як саме має працювати секретаріат і наскільки незалежною є його підтримка. Іноді це прописують не в законі, а в регламенті: хто керує секретаріатом, чи мають члени комісії власних помічників, хто контролює їхню роботу. Звучить технічно, але саме від цього залежить, яку інформацію зрештою отримають члени комісії», — зазначив Хоппе.

За його словами, той, хто контролює потік інформації, може суттєво впливати на роботу конкурсної комісії. Адже саме ці люди вирішують, що саме побачать члени комісії, а що ні. Особливо це стосується саме міжнародних експертів, більшість із яких, за словами Хоппе, «сліпі». Адже вони не знають місцевої мови і повинні довіритися помічнику, який із ними працює.

«Для мене одним із найзворушливіших відкриттів став патріотизм працівників секретаріатів. Я не раз казав їм: має існувати пам’ятник невідомому борцю за доброчесність. Його, мабуть, ніколи не побудують, але він мав би бути більшим за будь-який інший пам’ятник у світі — саме завдяки цим людям. Спостерігати за тим, як незалежні секретаріати фактично визначають успіх усього процесу, справді зворушливо», — додав експерт.

Він зазначив, що на прикладі антикорупційних органів вже всі переконалися: важливо не лише, які гарантії записані в законі, а й те, кого саме призначають ухвалювати рішення. Та все ж таки, за словами Хоппе, дуже вагомим аргументом лишається те, що експерти з інших країн значно менше пов’язані з місцевими мережами впливу, ніж національні члени комісій.

«Втім, незалежність має і зворотний бік — питання ефективності. Воно постає у будь-якому незалежному органі: як забезпечити, щоб його члени працювали швидко та якісно? Я бачив, як дуже авторитетні члени комісій просто зникали на кілька днів саме тоді, коли процес входив у найвідповідальнішу фазу. Але це проблема не лише міжнародних експертів. Схожі приклади я можу згадати і серед національних членів комісій», — каже Хоппе.

Водночас на тезу Галини Чижик про те, що мотивація міжнародних і національних членів комісій різниться, він відповів, що посперечався б із цим. З одного боку Хоппе погодився, що серед міжнародних експертів є люди, яким, очевидно, бракує справжньої залученості. Однак, за його словами, більшість експертів, яких він бачив, горять своєю справою.

«Більшість із них справді відчуває, що може щось змінити. Іноді під час тренінгів я думаю: до реальних результатів іще дуже далеко. А потім, коли оцінювання вже майже завершено, ми зустрічаємося з членами комісії в неформальній обстановці, я слухаю їхні історії про те, як відбувався цей процес, і бачу, наскільки вони насправді ним захоплені», — розповів Хоппе.

Тоді як з національними членами комісій, за словами експерта, все трохи інакше. Для них мотивація часто значно особистіша. Зокрема, це можливість зробити свою країну кращою.

«Є і ще одне обмеження — так звані soft skills. Достатньо одного проблемного члена комісії, щоб це позначилося на роботі всього органу. Я бачив не одну комісію, де тон — прямо чи опосередковано — задавав найгучніший або найконфліктніший її член. Це впливає і на швидкість роботи, і навіть на її результати. І ще одна проблема. Деякі комісії користуються дуже високою суспільною довірою — наприклад, Громадська рада міжнародних експертів. Але ГРМЕ не мала доступу до банківських даних. У Молдові натомість комісії такий доступ мають. Тож постає питання: що ми могли не побачити у випадку з ГРМЕ? Ніхто по-справжньому не аналізував, чи вплинуло це на кінцевий результат», — підсумував Хоппе.

Нагадаємо, у червні кілька десятків громадських організацій закликали Верховну Раду та президента України невідкладно ухвалити закон, який продовжить мандат міжнародних експертів у Конкурсних комісіях до судових та правоохоронних органів вдали. Адже без цього Україна може втратити запобіжники незалежності цих органів та перспективу закріплення верховенства права.

Політика