Вчені «зазирнули» у череп птахів додо та розвінчали столітні міфи

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

13 серпня 2026 р. 04:48

13 серпня 2026 р. 04:48

Вчені дослідили черепи птахів додо або дронта за допомогою КТ-сканування. Це дозволило дослідникам зрозуміти, як ці птахи сприймали навколишнє середовище та орієнтувалися в ньому, повідомляє SciTechDaily .

Вчені з Університету Летбриджа в Канаді у цифровому вигляді реконструювали простір, у якому колись перебував мозок птаха. І анатомія показала, що додо сприймали навколишнє середовище інакше, ніж сучасні голуби. Можливо, ці птахи були активними після заходу сонця, на світанку та в сутінках, більшою мірою покладалися на нюх і отримували більше тактильної інформації за допомогою свого великого верхнього дзьоба.

Ці дані дають більш чітке уявлення про те, як птах міг шукати їжу та взаємодіяти з навколишнім середовищем на Маврикії, перш ніж вимерти наприкінці XVII століття.

За допомогою комп’ютерної томографії високої роздільної здатності вчені змогли створити детальну тривимірну цифрову модель черепа. Потім вони реконструювали його внутрішню будову, включаючи порожнину, де колись розташовувався мозок. У міру розвитку мозок залишає відбитки на навколишніх кістках, дозволяючи формі цієї порожнини зберігати свідчення про сенсорні здібності вимерлої тварини.

Дослідники проаналізували дані КТ трьох черепів дронта. До їхнього числа увійшли два єдині відомі у світі повні екземпляри: один із Данського музею природної історії, а інший — із Музею природної історії Оксфордського університету. Цифрові моделі обох повних черепів дозволили провести пряме порівняння та надали дослідникам міцнішу основу для визначення того, які анатомічні особливості характерні для цього виду.

Наступним кроком стало порівняння реконструйованої черепної порожнини з черепами голубів і горлиць — найближчих родичів додо, які живуть на даний момент. Анатомія додо показала, що ці птахи не обмежували свою активність денним світлом, а могли також бути активними в сутінках. Птах, ймовірно, більше покладався на нюх, ніж сучасні голуби та горлиці, а його незвично великий верхній дзьоб був здатний обробляти тактильну інформацію з навколишнього середовища. Ці дані не дозволяють точно сказати, як поводилися додо, але вони допомагають звузити коло можливих пояснень того, як він знаходив їжу та взаємодіяв зі своїм острівним середовищем існування.

Вважається, що додо були незграбними й нерозумними істотами, приреченими на вимирання. Але анатомічні дані не підтверджують ідею про те, що ці птахи були дурнішими за сучасних голубів. Натомість дослідники виявили ознаки особливої сенсорної системи, яка розвивалася протягом мільйонів років еволюції на ізольованому острові. Разом із тим вчені визнають, що лише на основі вивчення черепа птаха неможливо отримати повне уявлення про його поведінку.

Нагадаємо, одного з останніх живих родичів вимерлих птахів додо кілька разів бачили на віддаленому острові Самоа . Це дає надію на те, що цей вид, який перебуває під загрозою зникнення, все-таки зможе пережити ризик вимирання.