Щоб зупинити ворога: Литва посилить ровами свої кордони з РФ і Білоруссю

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Щоб зупинити ворога: Литва посилить ровами свої кордони з РФ і Білоруссю

13 серпня 2026 р. 12:09

13 серпня 2026 р. 12:09

Влада Литви схвалила проєкт Міністерства оборони щодо заходів із протидії військовій мобільності на кордонах із Росією та Білоруссю. За задумом, ці заходи мають зробити територію країни важкопрохідною для можливого противника , повідомляє EuroNews.

Зокрема, Литва планує облаштувати рови на кордоні з Калінінградською областю Росії та Білоруссю. Відповідне рішення уряд країни затвердив за ініціативою Міністерства оборони.

Згідно з документом, середня ширина ровів становитиме 20 метрів, а на окремих ділянках за запитом військового командування вона може сягати 150 метрів. Створення оборонних ліній загальною вартістю 50 млн євро планують завершити до 2028 року.

Водночас уряд Литви також погодив план відновлення боліт до 2030 року. Влада вважає, що це також допоможе зробити територію країни важкопрохідною для важкої військової техніки можливого противника.

Крім того, планують змінити правила проєктування мостів. За новими вимогами, під час будівництва та відновлення мостів інженери мають передбачати місця для вибухових речовин і можливість зруйнувати конструкцію у разі військової необхідності.

Раніше міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомляв, що розвідка отримала дані про розгляд у Росії можливих провокацій у Балтійському регіоні, однак остаточного рішення щодо їх проведення ще не ухвалили, пише видання. Кремль також опрацьовує сценарій атак на критичну інфраструктуру Литви та сусідніх із нею країн.

До того ж міністр припускав, що Росія може використати українські безпілотники для таких операцій, щоб провести їх під чужим прапором і створити враження, що за атаками стоїть Київ. Наприкінці липня ЗМІ писали, що через отримані розвіддані та наявні загрози Литва на невизначений термін посилила охорону важливих стратегічних об’єктів, зокрема термінала скрапленого природного газу в Клайпеді, лінії електропередачі LitPol Link із Польщею на підстанції в Алітусі, трансформаторної підстанції в Алітуському районі та Круоніської гідроакумулюючої електростанції.

Литва також планує спрямувати на протипіхотні міни майже один млрд євро. Після виходу з Оттавської конвенції про заборону цього виду зброї наприкінці минулого року Міністерство оборони країни повідомило про намір домовлятися щодо придбання мін або налагодження їхнього виробництва, а на ці потреби до 2035 року передбачили 812 млн євро.

Видання також наголошує, що до 2027 року чисельність військових 45-ї танкової бригади Бундесверу, яку розмістили в Литві, планують збільшити до 5 тисяч людей. Це підсилення має допомогти захистити східний фланг НАТО від можливих загроз з боку Росії та Білорусі.

Раніше президент Литви Гітанас Науседа з посиланням на інформацію розвідки заявляв, що Москва може готувати обмежені атаки на об'єкти критичної інфраструктури країн Балтії та Польщі. Також міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже зазначила, що Росія не готова кинути виклик НАТО, але може створювати «хибні дилеми».