вологість:
тиск:
вітер:
Скульпторка, яка підписала «Лист 139-ти»: у Києві відкрили виставку до 80-річчя Аліси Забой
13 серпня 2026 р. 14:35
13 серпня 2026 р. 14:35
У Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася виставка «Аліса Забой — наймолодша шістдесятниця», приурочена до 80-річчя української скульпторки. Експозиція об’єднала 16 її робіт, серед яких «Пієта — ХХ ст.», присвячена Аллі Горській, та «Заспів», яку вперше представили широкій публіці.
Відкриття виставки зафіксував фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.
Аліса Забой належить до наймолодших представників покоління українських шістдесятників. Її творче та світоглядне формування припало на 1950–1970-ті роки, коли українська інтелігенція розвивала національну культуру в умовах радянської системи.
Ще під час навчання Забой була пов’язана з Клубом творчої молоді. Вона також бувала у квартирі художників Алли Горської та Віктора Зарецького на нинішній вулиці Терещенківській у Києві. У цьому середовищі на її світогляд впливали, зокрема, Іван Світличний, Галина Севрук, Василь Стус, Людмила Семикіна, Алла Горська та Віктор Зарецький.
У 1968 році Забой поставила свій підпис під «Листом 139-ти діячів української культури», який містив вимогу захистити заарештованого В’ячеслава Чорновола та інших політичних в’язнів. Після цього її виключили з комсомолу. Для студентки це означало і автоматичне виключення з інституту.
Попри це, керівництво скульптурної майстерні на чолі з Віктором Бородайом дозволило Забой самостійно працювати над дипломною роботою. У 1970 році вона успішно захистила диплом.
Після цього мисткиня тривалий час не могла вступити до Спілки художників та проводити персональні виставки. Її твори фактично перебували під негласною забороною експонування близько 20 років. У цей період Забой працювала на художньому комбінаті та займалася декоративною парковою скульптурою.
Одним із ключових матеріалів у її творчості стала бронза. Скульпторка працювала у різних жанрах, створювала портрети, станкові та декоративні композиції, а також монументально-декоративні твори.
Окреме місце у творчості Забой посідає Алла Горська. Після вбивства художниці у 1970 році скульпторка створила «Пієту — ХХ століття» — роботу, присвячену Горській. Вона також є авторкою першого пам’ятника на могилі художниці.
«Пієта — ХХ ст.» представлена і на нинішній виставці. У роботі помітний вплив світового модернізму, зокрема творчості Олександра Архипенка та Генрі Мура. Після завершення експозиції Забой планує передати скульптуру в дар Національному музею «Київська картинна галерея».
Ще одна робота, представлена в експозиції — «Заспів». Її показують глядачам уперше. Твір присвячений Україні та осмислює життя в умовах сучасних випробувань війною.
До виставки також увійшли серії «Марія» та «Євангелісти». У них авторка поєднує прийоми класичної пластики з традиціями українського іконописного канону.
У 1980-х роках Забой викладала скульптуру в дитячій художній школі № 6. Зміни, пов’язані з політикою перебудови та національним рухом наприкінці існування СРСР, дали їй можливість повернутися до участі в республіканських художніх виставках. У 1989 році Аліса Забой стала членкинею Національної спілки художників України. У 1990-х роках вона працювала над циклами, присвяченими язичницьким та християнським образам. Ці роботи згодом представляли на виставках. З 2008 року Забой має звання заслуженої художниці України.
Експозицію доповнює слайд-шоу з архівних фотографій. На них представлені епізоди з життя середовища українських шістдесятників, зокрема експедиції за участю науковця Григорія Логвина, виступи легендарного хору «Гомін» під керівництвом Леопольда Ященка та матеріали, пов’язані з першим пам’ятником Аллі Горській.
Виставка розповідає про середовище українських митців, у якому формувалося покоління Забой. Її професійний шлях охоплює період радянських обмежень, поступове повернення до публічного мистецького простору та подальшу роботу вже в незалежній Україні.
Раніше ZN.UA повідомляло, що в Національному музеї Тараса Шевченка представили виставку художниці та дослідниці Олесі Рибченко «ФантоМИ. Фрезерування» . Експозиція досліджує колективну пам’ять, наслідки катастроф і те, як пережитий досвід трансформується в мистецтві через абстрактний експресіонізм.
Джерело: zn.ua (Політика)
Новини рубріки
Коли відновлять звичне постачання? Власники «Сільпо» зробили заяву після ударів РФ
13 серпня 2026 р. 15:35
Важливі харизма та інтуїція, а не диплом: які навички приноситимуть мільйони в еру ШІ
13 серпня 2026 р. 15:34
