Кам'яні знаряддя віком до 8 тисяч років: митники передали музею на Житомирщині рідкісні артефакти

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Кам'яні знаряддя віком до 8 тисяч років: митники передали музею на Житомирщині рідкісні артефакти

14 серпня 2026 р. 12:09

14 серпня 2026 р. 12:09

Київські митники передали музею історії Овруччини, що на Житомирщині, три археологічні артефакти. Крем’яні нуклеуси датують періодом від неоліту до доби бронзи. Їх виявили у посилці, яку з Кривого Рогу намагалися відправити до США, повідомила Державна митна служба у Facebook.

Артефакти виявили під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, що прямувало з Кривого Рогу до США. За даними митниці, нуклеуси автентичні та походять із північно-західної та західної частин України.

Нуклеуси.

Нуклеуси — це крем’яні заготовки, від яких у давнину відколювали гострі пластини для виготовлення знарядь праці. Зокрема, такі пластини могли використовувати як ножі.

Нуклеуси являють собою відшліфовані камені з чіткими гранями. Найбільший із трьох артефактів має довжину 15 сантиметрів.

Кам'яні знаряддя віком до 8 тисяч років: митники передали музею на Житомирщині рідкісні артефакти

Артефакти належать до матеріалів археологічних культур пізньої преісторії — періоду від неоліту до доби бронзи. Їх датують приблизно VI–II тисячоліттями до нашої ери.

У березні цього року митники запобігли незаконному вивезенню до США прусського офіцерського шолома (пікельгаубе) 1915 року, відправленого з Рівненської області без дозвільних документів Мінкульту. Експертиза Національного музею історії України підтвердила автентичність артефакту, встановивши, що головний убір, найімовірніше, належав військовому ветеринару єгерського полку Німецької імперії та має виняткову історичну й колекційну цінність.