Чому Дніпро знову став зеленим і чим це загрожує: пояснення біолога

17 серпня 2026 р. 20:50

17 серпня 2026 р. 20:50

Цього літа мешканці столиці та передмість спостерігають масштабне цвітіння Дніпра та малих річок. Вода вкрилася густим зеленим нальотом, а біля берегів з'явився неприємний запах. Про основні причини явища та загрози для екосистеми « Главкому » розповів завідувач кафедри загальної біології та водних біоресурсів Дніпропетровського державного університету, кандидат біологічних наук Олег Маренков.

Спека, миючі засоби та добрива: чому зацвіли річки

За словами науковця, масовий розвиток синьо-зелених водоростей, або ціанобактерій (переважно мікроцистіс), є наслідком комплексу факторів. Головні серед них – зарегульованість дніпровських водосховищ, слабка проточність і спека. Через посуху малі річки, як-от Буча, пересихають, а вода на мілководдях прогрівається вище 30 градусів.

«Така температура є критичною для більшості місцевих видів риб. А коли риба гине, вона розкладається у воді на ті ж самі азот і фосфор, якими надалі живляться синьо-зелені водорості», – пояснює біолог.

Додатковим каталізатором виступають фосфати з мийних засобів і пральних порошків, а також нітрати та нітрити із сільськогосподарських добрив, які змиваються у водойми під час дощів і стають ідеальним поживним середовищем для синьо-зелених водоростей.

Товстолобик як санітар: як очистити водойми

Ситуацію ускладнює й те, що у вітчизняних водоймах майже відсутні природні споживачі таких мікроорганізмів. Дрібна риба на кшталт тюльки чи верховодки споживає їх лише частково. Найефективнішим санітаром для очищення річок є білий товстолобик, який виконує важливу роль у біомеліорації.

«Товстолобик є дуже перспективним для біомеліорації, але у наших умовах він не розмножується, його треба штучно вселювати. Щоби виріс один кілограм цієї риби, вона має з'їсти від 32 до 35 кілограмів водоростей», – зазначає Олег Маренков.

Небезпечні токсини та отруйна риба: чим загрожує «цвітіння»

Експерт застерігає, що з наближенням вересня та нічним похолоданням водорості почнуть масово відмирати через перепади температур. Накопичуючись на бетоні й камінні, загиблі ціанобактерії втрачають зелений пігмент хлорофіл, залишаючи блакитний ціанофіцин. Через це вода набуває специфічного лазурно-бірюзового відтінку.

Під час розкладання водоростей виділяється неприємний запах і небезпечні ціанотоксини, які становлять загрозу для риби, раків, тварин і людей.

«Купатися в такій воді не варто, вона може викликати розлад шлунку або висипи на шкірі», – застерігає науковець.

Також біолог не радить вживати сушену чи в’ялену дрібну рибу, виловлену під час цвітіння, оскільки токсичні водорості залишаються в її кишківнику. Також варто обмежити вигул біля вкритих зеленню берегів домашніх тварин.

Восени, зі спадом спеки, вода поступово почне світлішати, а колонії ціанобактерій осядуть на дно, де перезимують при температурі 3–4 градуси тепла. Вже у травні, з першим прогріванням води, вони почнуть знову ділитися й підніматися в товщу води, запускаючи цей процес наново.

Нагадаємо, в Ірпені фахівці розпочали перевірку якості води в річці Ірпінь після випадку забруднення водойм у сусідній Борщагівській громаді, що призвів до масового мору риби. До отримання результатів досліджень мешканцям рекомендують не вживати воду з криниць та свердловин, не купатися і не рибалити в річці Ірпінь. Також не радять використовувати річкову воду для поливу та вживати рибу, виловлену у водоймі.

До слова, фахівці Київського міського центру контролю та профілактики хвороб провели моніторинг стану води на пляжах і в зонах рекреації міста. На чотирьох київських пляжах рекомендують тимчасово не купатися через перевищення окремих санітарно-хімічних показників у воді.

Політика