Депутати ВРУ за 7 років стали значно менш активними – дослідження

18 серпня 2026 р. 14:46

18 серпня 2026 р. 14:46

Верховна Рада за останні роки суттєво знизила темпи роботи: кількість голосувань скоротилася майже втричі, а частка голосувань із достатньою кількістю депутатів у залі впала до 70% у 2026 році.

Про це йдеться у дослідженні Texty.org.ua, автори якого проаналізували результати голосувань Верховної Ради та присутність депутатів у залі.

Для оцінки активності дослідники враховували випадки, коли депутат натискав одну з трьох кнопок – «за», «проти» або «утримався». Якщо ж у системі було зазначено статус «не голосував», це зараховували як відсутність депутата під час голосування.

Одним із ключових показників стало те, чи була під час голосування в залі достатня кількість активних депутатів для потенційного ухвалення рішення. На початку роботи Верховної Ради IX скликання цей показник був близьким до 100%.

Зокрема, у 2020 році достатня кількість депутатів була присутня під час 99,9% голосувань , у 2021 році — 99,86%, у 2022-му – 98,36%, у 2023-му – 98,74%. Однак надалі показник почав різко знижуватися: до 88,94% у 2024 році, 89,2% у 2025-му та 70,17% у 2026 році .

Таким чином, якщо на початку роботи нинішнього скликання лише близько 1–2% голосувань могли бути зірвані через недостатню кількість депутатів, то у 2026 році таких випадків стало майже третина.

Про зниження активності свідчить і загальна кількість голосувань . За перші 10 тижнів роботи Верховної Ради IX скликання у 2019 році депутати провели 1034 голосування . Натомість за останні 10 тижнів роботи парламенту влітку 2026 року відбулося лише 357 голосувань .

Тобто за цей період кількість голосувань скоротилася майже втричі.

Окремо у дослідженні проаналізували роботу фракції «Слуга народу». У 2019 році партія зайшла до парламенту із 254 мандатами , що дозволяло їй самостійно ухвалювати рішення за наявності достатньої явки.

Однак згодом чисельність фракції скорочувалася. Частина депутатів склала повноваження, частина вийшла з фракції, а деякі перестали регулярно брати участь у роботі парламенту. У результаті монобільшість як можливість самостійно ухвалювати закони фактично залишилася явищем перших років роботи нинішнього скликання.

Тепер для ухвалення низки важливих законопроєктів «Слузі народу» доводиться залучати депутатів з інших фракцій і груп.

Найчастіше допомагають групи «Довіра» та «Відновлення України» . Водночас окремі законопроєкти підтримують і депутати опозиційних фракцій, зокрема «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Голосу».

Ще одним фактором дослідники називають поступове скорочення загальної кількості народних депутатів.

Частина обранців вибула зі складу парламенту, а замінити всіх депутатів неможливо. Зокрема, після заборони ОПЗЖ місця депутатів, які були обрані за списком цієї політичної сили та втратили мандати, не можуть автоматично перейти до наступних кандидатів.

Через це загальна кількість депутатів у парламенті поступово зменшується, що додатково ускладнює забезпечення необхідних 226 голосів.

Через проблеми з явкою у Верховній Раді почали частіше проводити сигнальні голосування. Під час таких перевірок депутати мають натиснути будь-яку кнопку, щоб підтвердити свою присутність у залі.

Раніше такі перевірки зазвичай проводили двічі на день — вранці та після обіду. Однак із березня 2026 року фактично стало нормою перевіряти присутність тричі протягом дня.

Рекорд зафіксували 26 лютого 2026 року: протягом одного пленарного засідання перекличку проводили 11 разів.

Дослідники також зазначають, що після завершення розгляду важливих законопроєктів частина депутатів залишає залу. Тоді парламент може переходити до розгляду поправок, під час яких необхідної кількості обранців часто вже немає.

Зниження активності депутатів ускладнює роботу парламенту, особливо в умовах повномасштабної війни. Верховна Рада має ухвалювати законопроєкти, необхідні для функціонування держави, оборони та виконання зобов’язань України на шляху до вступу в ЄС.

За даними дослідження, нинішня ситуація створює ризик, що навіть важливі рішення можуть відкладатися через відсутність необхідної кількості депутатів у залі.

Нагадаємо, у вівторок, 18 серпня, Вікторія Рєзнікова та Богдан Моркляник склали присяги народних депутатів України під час пленарного засідання Верховної Ради.

Аналітики «Слово і діло» проаналізували, як Верховна Рада провела останній тиждень перед канікулами і за які проєкти голосували нардепи .

Також з нашої інфографіки можна дізнатися, хто з народних депутатів IX скликання достроково покинув Верховну раду.

Політика