«Кіно — Попелюшка»: чому експерти розкритикували правила та механізм відбору в програмі «Тисячовесна»

18 серпня 2026 р. 14:53

18 серпня 2026 р. 14:53

Найсистемніша критика стосується самого регламенту «Тисячовесни». У статті доктор філософії з журналістики, член Національної спілки журналістів України та ECREA Петро Катеринич пише, що багаторічна очільниця київського кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе вказує на помилки в умовах конкурсу, через які на нього за значним і відносно доступним державним фінансуванням прийшло багато виробників телевізійного контенту.

За словами Горделадзе, держава компенсує виробникам телесеріалів лише половину витрат, тоді як для телефільмів такого обмеження у правилах немає. Водночас авторське кіно також не має окремих умов, хоча рівень державної компенсації для нього може становити 100%.

«Повнометражна документалістика для кінотеатрів мусить тривати від 70 хвилин, тоді як профільний закон визначає повний метр від 52 хвилин. На думку Горделадзе, сама логіка конкурсу стимулює роздувати кошториси контенту для YouTube: аплікантові простіше пообіцяти велику аудиторію мереж, аніж спланувати неігровий прокат. Її діагноз: фінансується екранний продукт загалом, «де кіно, на жаль, — Попелюшка», хоча саме для кінематографії є окрема законодавча система держпідтримки», — наголошується у статті.

Проблеми виникали й під час самих пітчингів. Оглядачка «Детектора медіа» Лєна Чиченіна зазначила, що в одному потоці представляли авторське фестивальне кіно, комерційні проєкти, серіали та дебютні роботи, через що серіальники оцінювали фестивальне кіно, а творці артхаусу — комерційні проєкти. На презентацію давали лише п’ять хвилин, яких іноді не вистачало навіть на три запитання, хоча відповіді на них могли бути важливими для оцінки.

Чиченіна також згадала продюсерок телесеріалу «Сліпа», які після початку повномасштабного вторгнення працювали керівницями російського телеканалу СТС. За її словами, вони приїхали з Франції, щоб отримати фінансування одразу для кількох проєктів, однак запитання про їхню роботу на російському каналі залишилося без відповіді через завершення часу на презентацію.

«Найбільше запитань — щодо подвійного статусу експертів, які одночасно були заявниками. Формально це не порушення: умови конкурсу такого не забороняли, а знайти достатню кількість фахівців, готових заради оцінювання чужих проєктів відмовитися від власних, справді складно», — пише Катеринич.

Оновлені правила, затверджені постановою Кабміну №975, передбачають, що публічні презентації проєктів проходять до засідань конкурсних комісій і не входять до їхньої роботи. Самі засідання комісій відкриті для громадськості та транслюються онлайн, за винятком засідання, під час якого готують пропозиції щодо визначення переможців.

«Тобто публічною буде процедура пітчингу (Бережна вже пообіцяла доступ до записів), окрім вирішального обговорення та голосування. Але саме там, за зачиненими дверима, експерти, частина з яких напередодні пітчила власні проєкти, і формували список рекомендованих», — йдеться у статті.

Про те, як така система працювала на практиці, розповіла документалістка Галина Храпко, чий фільм «140 діб у небі» увійшов до переліку рекомендованих переможців. За її словами, зауваження експертів другого етапу передавали колегам на третьому етапі, але самі фіналісти їх не отримували.

Зокрема, через це під час пітчингів виникали ситуації, коли експерт ставив запитання на основі чужого коментаря, а учасник витрачав час на пояснення, що автор зауваження неуважно ознайомився з документами проєкту.

Храпко також звернула увагу на ситуації, коли експерти, які самі подавали заявки, залишали засідання комісії, щоб представити власні проєкти. Іноді це відбувалося в іншій залі та в іншій категорії. За таких умов виникало питання, хто оцінював презентації, які ці експерти не могли почути, і як потім враховували їхні оцінки. У оприлюднених правилах чіткої відповіді на це немає.

«Міністр культури Тетяна Бережна тим часом визнає: спеціальної процедури оскарження результатів немає — діють "загальні юридичні правила"», — йдеться у статті.

Експертка Ольга Тищук зазначила , що детальна оцінка проєктів зайняла в неї майже місяць. За цей час вона написала для кожного проєкту щонайменше 1500 знаків коментарів і виявила типові недоліки заявок, зокрема завищені бюджети — до 500–700 тисяч гривень за один рілс, а також відсутність інформації про поширення контенту та конкретних показників його ефективності.

Окрім фінансування, переможці отримають можливість для компаній, які працюватимуть над проєктами, претендувати на статус критично важливих підприємств і бронювання працівників. Бережна зазначила, що однією з умов для цього стане наявність договору на реалізацію проєкту на суму від 100 тисяч гривень.

«Але сам договір не означає автоматичної критичності: компанія має відповідати чинним критеріям і пройти встановлену процедуру. Для більшості підприємств діє й зарплатний поріг — щонайменше 25 941 грн. Водночас значна частина кіноринку працює через ФОП і проєктні договори, тоді як бронювання прив’язане до військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Тож незалежним продакшнам буде складніше скористатися цим механізмом, аніж великим компаніям із постійними штатами», — наголошується у статті.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням .

Політика