Железняк про призначення Сибіги та Хмари: як голосуватиме Рада

18 серпня 2026 р. 22:49

18 серпня 2026 р. 22:49

Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що Верховна Рада, ймовірно, підтримає призначення Євгена Хмари міністром оборони України та Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Сам Железняк голосувати за Хмару не планує, оскільки, за його словами, причини кадрової заміни депутатам не пояснили. У розмові він також оцінив ситуацію навколо ексміністра оборони Михайла Федорова і можливі кадрові рішення щодо Служби безпеки України. Про це повідомили у виданні "Цензор.НЕТ".

В інтерв'ю Железняк розповів, що голосів у парламенті для призначення міністром оборони Євгена Хмари та очільником МЗС — Андрія Сибіги, на його думку, вистачить. За словами депутата, значна частина його колег готова підтримати президентські подання.

"Більшість колег задоволені. Є люди, яким пофіг, — і це більшість. Є люди, які вважають, що це квота президента, — це його вибір. Є такі, як я, які вважають, що звільнення було без пояснень. Тому незрозуміло, чому ми призначаємо Хмару. Тому що в нього є кращий план? Чи краще бачення? Чи нижчий рейтинг? Яка причина такої заміни?", — заявив Железняк.

Саме тому парламентар голосувати за його кандидатуру не збирається. Окремо депутат прокоментував юридичне питання щодо статусу Хмари, оскільки міністр оборони за законом має бути цивільною особою. За словами Железняка, депутатам повідомили, що на цей момент Хмара вже не є військовослужбовцем. Однак він не знає, яким саме способом було оформлено зміну статусу генерала.

Водночас із призначенням Сибіги, за прогнозом Железняка, проблем не виникне — необхідні голоси будуть. Щодо Олександра Поклада, президентського подання на призначення якого головою СБУ немає, Железняк припустив, що той і надалі залишатиметься виконувачем обов’язків. На його думку, такий формат є зручним для президента України Володимира Зеленського, оскільки дозволяє в будь-який момент замінити керівника.

Він також відповів на запитання про настрої у Верховній Раді та чи розуміють депутати, які саме кадрові рішення їм запропонують підтримати.

"Ці люди не розуміють, за що вони завтра будуть голосувати, а ви хочете, щоб вони розуміли подання від президента? Хоча, якщо ви дивилися мої соціальні мережі, я говорив, що дуже ймовірно подання внесуть і зроблять це швидко — так, щоб не встигли відреагувати. Тобто ввечері внесли, а зранку проголосували. Зараз так і виходить", — зазначив депутат.

Железняк також прокоментував ситуацію навколо Михайла Федорова, який, за словами журналістки, до останнього розраховував на можливість повернутися на посаду міністра оборони.

"Мені здається, що він, як людина, яка довго з президентом, ще вірив у те, що в президенті щось добре залишилось. Ще раніше в наших з ним розмовах я відстоював трохи іншу думку. Я вже давно в ньому розчарувався, тому...", — сказав депутат.

На його думку, для колишнього міністра ситуація могла стати історією особистої зради, оскільки Федоров тривалий час довіряв президенту. Це, за оцінкою депутата, частково пояснює обережність Федорова в публічних висловлюваннях і небажання переходити до відкритої конфронтації. Ще однією причиною такої поведінки Железняк назвав можливі ризики для команди Федорова. За його версією, колишній урядовець може розуміти, що після переходу певних "червоних ліній" тиск може початися не лише на нього особисто, а й на людей із його оточення.

"Як людина молода, яка вже достатньо довго побула в політиці, і, мені здається, вже насолодилась всіма її недоліками, Михайло може обрати собі чудово якийсь шлях в іншому напрямку. І, можливо, там буде успішним", — додав Железняк.

Нагадаємо, що питання статусу Євгена Хмари перед можливим призначенням міністром оборони вже вирішують через його звільнення з військової служби. Володимир Зеленський вніс до ВР подання про призначення Хмари очільником Міноборони та перепризначення Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Хмара, який має звання генерала, раніше не хотів залишати службу, однак офіс президента переконав його змінити рішення. До цього Давид Арахамія намагався просунути зміни до законодавства, які дозволили б військовослужбовцю очолювати Міноборони, але від цієї ідеї відмовилися.

Політика