«Мобілізації не буде» — росіяни не вірять Кремлю та чекають нового призову після виборів — дослідження

20 серпня 2026 р. 09:06

20 серпня 2026 р. 09:06

Росіяни не вірять заявам Кремля про відсутність нової мобілізації і подекуди вже обговорюють способи її уникнути. У регіональних спільнотах пишуть про виїзд за кордон, роботу з бронюванням і юридичні можливості не потрапити під призов. Водночас частина аудиторії припускає, що мобілізацію можуть оголосити після завершення виборів до Державної думи. На тлі цих чуток росіяни почали активніше виїжджати з країни. Зокрема, 19 серпня через пункт пропуску «Верхній Ларс» на кордоні Росії та Грузії за добу пройшли понад 20 тисяч людей, що значно більше, ніж в аналогічні періоди попередніх років. Очікування нового призову підсилює досвід 2022 року: тоді влада заперечувала підготовку мобілізації незадовго до її оголошення.

Про це свідчить новий моніторинг громадської організації Join Ukraine, яка системно вивчає суспільні настрої в російських регіонах.

У межах дослідження за 3–9 серпня 2026 року аналітики проаналізували 536 регіональних груп у «ВКонтакте» та 428 Telegram-каналів. Моніторинг охопив усі регіони Росії та окуповані території України.

Тема можливої нової мобілізації залишається в російському регіональному інформаційному просторі вже третій тиждень поспіль. Сплеск обговорень почався після того, як Владімір Путін надав Міноборони та Росгвардії доступ до бази РАЦС. При цьому головною особливістю дискусій є недовіра до офіційних спростувань.

Додатковим фактором недовіри стали нещодавні законодавчі зміни. Зокрема, Владімір Путін підписав закон, який дозволяє окремим категоріям засуджених укладати контракти з Міноборони «в період мобілізації чи воєнного часу». У регіональних дискусіях це сприймають як розширення можливостей держави для набору особового складу.

Ще одним приводом для підозр стали доступ Міноборони та Росгвардії до бази РАЦС, робота електронних реєстрів, виклики до військкоматів для уточнення даних, пошук фахівців із мобілізаційної роботи та передача державним органам додаткової інформації про громадян. Частина аудиторії трактує ці рішення як створення інфраструктури для можливої мобілізації без її офіційного оголошення.

У більшості регіонів тема можливої мобілізації з'являлася хоча б на одній із двох платформ. Винятком стали Єврейська автономна область, Магаданська область та окупована Луганщина, де протягом періоду моніторингу не зафіксували дописів про відповідні чутки.

«Відсутність згадок про нову мобілізацію в окремих регіонах не означає, що там немає страху чи відповідних настроїв. Єврейська автономна та Магаданська області мають невелике населення, а відповідно — менш насичений локальний інформаційний простір, де загальноросійські теми просто не стають предметом активного обговорення. На окупованій Луганщині причина може бути іншою. Цей регіон надто мілітаризований, а російська окупаційна адміністрація системно контролює інформаційний простір: місцеві медіа та адміністратори соцмереж працюють під тиском, поширення інформації про реальні події та проблеми обмежується, а за небажаний контент може загрожувати переслідування. Попри те, що там багато людей залучено у військову сферу, ми бачимо відсутність публічних згадок про мобілізацію. Це свідчить не про відсутність тривоги, а навпаки — про страх обговорювати тригерні теми у відкритих джерелах», — каже Юлія Єленіч, аналітикиня російського напрямку Join Ukraine.

При цьому росіяни не демонструють ознак масової підготовки до спротиву. Реакція переважно залишається пасивною: критика влади, сарказм, меми та очікування розвитку подій після виборів. Помітна частина аудиторії припускає, що непопулярне рішення можуть відкласти до завершення виборчої кампанії. У коментарях фігурують очікування мобілізації у вересні–жовтні, а поширеною реакцією залишається формула «після виборів дізнаємося».

Паралельно російські посадовці продовжують говорити про готовність до тривалої війни. Заява представника МЗС РФ Родіона Мірошника про необхідність готуватися до «достатньо довгострокових воєнних дій» широко розійшлася регіональними спільнотами: найпопулярніший допис у Telegram набрав близько 450 тисяч переглядів, а у «ВКонтакте» — до 296 тисяч. У коментарях цю заяву також пов'язували з можливим збереженням потреби в додатковому людському ресурсі.

За висновками дослідження, у російському регіональному інформаційному просторі сформувалася стійка підозра, що відсутність офіційного оголошення мобілізації сьогодні не гарантує її відсутності завтра.

У 2026 році Росії стає складніше поповнювати армію. У червні представник ГУР Андрій Юсов заявив, що набір нових військових уже не покриває втрати . За даними CSIS, російська армія щомісяця втрачає понад 30 тисяч військових, тоді як на контракт набирають близько 27 тисяч . Ще в січні втрати РФ уперше перевищили кількість нових військових, яких Москва змогла залучити.

Політика