Reuters: Федоров не відчув настроїв українців і скоїв політичний «фальстарт»

20 серпня 2026 р. 23:48

20 серпня 2026 р. 23:48

Спроба звільненого міністра оборони України Михайла Федорова розширити політичне протистояння з президентом Володимиром Зеленським, закликавши провести вибори під час війни, схоже, обернулася проти нього самого. Федорову не вдалося заручитися підтримкою протестувальників, які раніше вимагали повернути його на посаду. Про це пише Reuters.

Рішення Зеленського звільнити технологічно орієнтованого та налаштованого на реформи міністра під час урядових перестановок у липні спричинило протести в Києві та інших містах.

Багато учасників акцій заявляли, що причини звільнення популярного молодого міністра належним чином не пояснили, а саме рішення може зашкодити здатності України вести війну проти Росії. Протести тривали протягом літа, їхні учасники вимагали від Зеленського повернути Федорова на посаду.

Попри це, в середу парламент затвердив нового міністра оборони, кандидатуру якого запропонував Зеленський. Пізніше того самого дня на площі в центрі Києва, де раніше на рідкісні для воєнного часу протести збиралися тисячі людей, залишалося лише кілька десятків.

«Коли ми виходили на протест, ми не виходили з ідеєю, що потрібно проводити вибори, — сказала Reuters пізно ввечері в середу 22-річна Ірина Василяка. — Ми були тут не заради цього».

Федоров, який пізно ввечері у вівторок заявив, що Україна переживає кризу державного управління, вважається одним із небагатьох потенційних суперників Зеленського у боротьбі за владу на п'ятому році війни, розпочатої повномасштабним вторгненням Росії у 2022 році.

Однак соціологічні опитування свідчать, що українці не мають особливого бажання проводити вибори під час війни, коли російські авіаудари руйнують міста й селища, сотні тисяч військових перебувають на фронті, а мільйони громадян живуть за кордоном або на окупованих територіях.

Старша наукова співробітниця German Marshall Fund Олена Прокопенко зазначила, що після війни Федоров мав усі шанси позиціонувати себе як «державного діяча, політика нового покоління», однак припустився прорахунку.

«Цією заявою він фактично зачепив найболючіші для українців питання», — сказала Прокопенко.

Не відчув настроїв суспільства?

Для проведення виборів під час війни Україні довелося б подолати цілу низку перешкод.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології від 5 серпня, проведене вже після початку протестів на підтримку Федорова, показало, що 57% українців хочуть проведення виборів лише після завершення бойових дій.

«Навіть на тлі цих протестів люди не хотіли проводити вибори, — говорить виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. — Чому Федоров цього не зрозумів — залишається відкритим питанням».

Головний організатор протестів і ветеран, бойовий медик Дмитро Козятинський, оголошуючи в середу, судячи з усього, про завершення акцій, заявив, що «не уявляє», як можна проводити вибори, коли військові перебувають на фронті.

Для Федорова це стало різким поворотом ситуації. Раніше йому приписували проведення складних реформ та впровадження інноваційного підходу у війні проти значно більшої російської армії.

Василяка та інші учасники протестів пояснювали, що виходили на акції, оскільки хотіли, щоб влада відреагувала на суспільне занепокоєння через раптове звільнення Федорова.

Протестувальники також виступали проти головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, якого Федоров звинувачував у перешкоджанні його роботі. Згодом Зеленський замінив Сирського на Михайла Драпатого.

Після цього Федоров посилив тиск на Зеленського, відмовившись від будь-якої іншої посади , крім попередньої, та відхиливши пропозицію стати віцепрем'єром.

Однак його заклик до виборів, який пролунав напередодні затвердження парламентом наступника Федорова Євгенія Хмари, виглядав як незграбний політичний прорахунок, заявив Reuters один з опозиційних депутатів.

«Це демонструє, що [Федоров] не має президентського відчуття країни», — сказав депутат, який говорив на умовах анонімності.

Прокопенко назвала крок Федорова «фальстартом», який може призвести до втрати його політичного капіталу ще до того, як проведення виборів стане реалістично можливим.

Зеленський утримує позиції

Нещодавні протести стали черговою проблемою для Зеленського, президентство якого під час війни періодично супроводжувалося скандалами через звинувачення у корупції або неефективному управлінні.

У середу парламент затвердив міністром оборони Євгенія Хмару, колишнього високопоставленого командира сил спеціальних операцій. Голосування відбулося через кілька годин після того, як антикорупційні органи оголосили про операцію щодо заступниці керівника Офісу президента, яку Зеленський одразу звільнив. Вона заперечила будь-які правопорушення.

Попри це, рейтинг схвалення Зеленського залишається загалом стабільним — близько 60%. На суспільні настрої позитивно вплинула й нещодавня успішна кампанія українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі та логістиці.

«Переважно люди довіряють йому, тому що він президент воєнного часу, і кажуть: "Ми повинні об'єднатися навколо прапора, щоб боротися з російською агресією"», — пояснив соціолог Грушецький.

За його словами, українці хотіли б бачити у владі нові обличчя, зокрема військовослужбовців та військових командирів. Але це було б практично неможливо забезпечити, якби голосування проводилося під час війни.

«Вибори без сильних кандидатів матимуть меншу легітимність в очах суспільства», — підсумував Грушецький.

Політика