35 років незалежності поставили українців перед складним вибором – Bloomberg

23 серпня 2026 р. 07:32

23 серпня 2026 р. 07:32

Постійні ракетні та дронові удари, мобілізація чоловіків і шестирічна відсутність виборів змушують одних українців виїжджати за кордон, а інших – повертатися на фронт. Про це повідомляє Bloomberg , опитавши десятки українців, чиї життєві шляхи розійшлися після початку повномасштабного вторгнення, пише «Главком» .

Ціна кожного вибору

Як пишуть автори матеріалу, ті, хто залишається, фактично погоджуються сприймати війну як нову буденність: регулярні обстріли, можливе поширення мобілізації на жінок і призупинені на час воєнного стану вибори. Виїзд із країни має іншу ціну – вирване з коренем життя, розділені родини та ризик відчуження від батьківщини, зазначають журналісти.

45-річна Ярина Яковишин виїхала з Києва до Канади з трьома доньками після серії ударів по столиці у 2022 році. Її чоловік і син залишилися воювати.

«Зараз це мій найбільший особистий внесок у нашу незалежність», – каже жінка, додаючи, що родина щодня підтримує зв'язок через месенджери.

Олімпійський чемпіон із греко-римської боротьби Жан Беленюк, ровесник незалежної України, порівнює нинішню ситуацію з відкладеним боргом.

«Доля вирішила, що сьогоднішнє покоління має заплатити ціну за цю незалежність», – зазначає він.

Населення тане

Bloomberg наводить дані про те, що з майже 54 млн на момент проголошення незалежності населення України до 2021 року скоротилося приблизно до 41 млн, а після повномасштабного вторгнення – орієнтовно до 29 млн, за оцінкою джерела видання серед українських державних статистиків.

Ці цифри узгоджуються з оцінками вітчизняних демографів: раніше «Главком» повідомляв , що за 2025 рік населення підконтрольної Києву території зменшилося приблизно на мільйон саме через високу природну смертність, а не масову еміграцію. За окремими прогнозами Reuters, до 2051 року чисельність населення України може впасти до 25 млн.

Між фронтом і кордоном

Війна змушує українських чоловіків вибирати між боротьбою й втечею. 39-річний Віталій, який не розкрив прізвище, перепливав річку Тису, щоб дістатися Румунії, а тепер живе з родиною у США.

За офіційними даними, які наводить Bloomberg, близько 1,5 млн чоловіків перебувають у розшуку поліції за ухилення від мобілізації, ще близько 200 тис. військовослужбовців самовільно залишили військові частини. Ці цифри перегукуються з даними, які на початку 2026 року озвучував Михайло Федоров – він тоді щойно очолив Міноборони, а згодом залишив цю посаду.

Водночас частина українців обирає протилежний шлях. Колишня інвестбанкірка Morgan Stanley у Нью-Йорку Вікторія Гончарук повернулася в Україну, пройшла підготовку на бойову медикиню, а тепер очолює напрямок оборонних технологій у 3-й штурмовій бригаді.

«Я вважаю, що для будь-якого українця найкраще, що можна зараз зробити для України, – це повернутися й знайти місце, де ви відчуваєте, що можете найбільше вплинути на ситуацію та бути пов'язаним із фронтом», – каже вона.

Автори матеріалу зазначають, що на п'ятому році війни такі добровольці стали рідкістю, тоді як виснажені бійці дедалі частіше повторюють фразу «Воювати доведеться всім» – вона дратує багатьох цивільних.

«Безтурботного життя вже не буде»

73-річна киянка Євгенія Олександрова каже, що ніколи не розглядала можливість покинути Київ.

«Це мій дім. Це моє місце. Я й тут не падаю духом», – зазначає вона, додаючи, що не засуджує тих, хто виїхав, особливо матерів із дітьми.

Яковишин і Олександрова погоджуються: після завершення війни питання безпеки залишатиметься центральним у житті українців ще щонайменше два покоління. За словами Олександрової, після 35 років незалежності українці усвідомлюють головне: «Більше не буде безтурботного життя з таким сусідом».

Нагадаємо, напередодні 35-ї річниці Незалежності «Главком» писав , що новий почесний статус «Засновник сучасної держави Україна» отримають близько 150–170 колишніх народних депутатів I скликання, які 1990–1991 років голосували за Декларацію про суверенітет і Акт проголошення незалежності.

Політика