Побажав перемоги та нагадав про конфлікт: як Навроцький привітав Зеленського з Днем Незалежності

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Побажав перемоги та нагадав про конфлікт: як Навроцький привітав Зеленського з Днем Незалежності

26 серпня 2026 р. 12:35

26 серпня 2026 р. 12:35

Голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач розповів, що у листі-привітанні, який Кароль Навроцький відправив українському главі Володимиру Зеленському з нагоди 35-ї річниці відновлення Незалежності , він побажав йому перемогти у російсько-українській війні. Також президент не міг не згадати про "напружені моменти" у відносинах двох країн, запевнивши, що Варшава хотіла б їх "зменшити", цитує слова очільника бюро RMF24 .

"Найголовніше те, що Польща дбає про добросусідські відносини, — каже Пшидач. — Вони мають ґрунтуватися на певних фундаментальних засадах, і однією з таких засад є, зокрема, історична правда".

Наразі між офісами обох президентів триває діалог, зазначив Пшидач. Проте до Києва Навроцький їхати поки що не планує.

Окремо політик згадав про створення в Україні Національного пантеону героїв, попередивши, що такий крок не сприятиме нормалізації відносин ні з Польщею, ні з іншими державами Західної Європи.

"На місці українців я б не ображав історичної пам’яті жертв і не прославляв би злочинців, — зауважив він. — Якщо Україна це робить, вона має розраховувати на те, що ці дії матимуть негативні наслідки".

Напруга між країнами значно зросла після того, як Кароль Навроцький став президентом Польщі. У відносинах з Україною його команда зосередилася на тому, що називає вирішенням "історичних питань" : Варшава вимагає від Києва провести ексгумацію тіл жертв трагедії, яка відбулася на Волині у 1943–1944 роках (такі роботи вже тривають), та переглянути підходи до вшанування памʼяті діячів ОУН-УПА. Тим часом українська сторона відстоює думку про те, що питання історії мають досліджувати історики, а не політики, і що минуле не повинно впливати на відносини між країнами зараз, особливо за умов російської загрози. Втім, сторони поки не досягли компромісу, а рішення президента Зеленського присвоїти спецпідрозділу ССО почесне найменування "імені Героїв УПА" призвело до того, що можна трактувати як апогей кризи між Україною та Польщею.

Попри те, що відлуння старого конфлікту все ще нагадує про нього, на горизонті українсько-польських відносин майорить нове випробування. 23 серпня Зеленський підписав ЗУ "Про Український національний пантеон" , який передбачає можливість вшанування памʼяті постатей, "які своєю боротьбою за незалежність дають українцям натхнення бути сильними". Це стосується і командирів УПА, що полякам очікувано не сподобалося. Як наслідок, у Варшаві вкотре пригрозили, що поява у Нацпантеоні таких постатей як Степан Бандера та Роман Шухевич спричинить для України великі проблеми на шляху до вступу до Євросоюзу.

Про те, як Україна та Польща можуть вийти з кризи, читайте у статті " Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини " виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження" Олександра Сушка .