Українські дрони уразили понад половину НПЗ Росії – аналітик

27 серпня 2026 р. 00:34

27 серпня 2026 р. 00:34

Від початку 2026 року удари безпілотників та ракет далекої дії пошкодили щонайменше 28 з приблизно 48 нафтопереробних заводів Росії – загалом зафіксовано 81 окремий удар по цих об'єктах. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на аналітичні підрахунки французького osint-дослідника Клемана Молена .

Скільки НПЗ Росії залишилися неушкодженими

За перші вісім місяців року під удари потрапили 17 із 20 найбільших нафтопереробних заводів Росії, підрахував аналітик. Подекуди пошкодження виявилися відчутними – зокрема на підприємствах в Орську, Пермі та Рязані, роботу яких доводилося зупиняти чи суттєво обмежувати. Ідеться про найпотужніші вузли російської нафтопереробки, від яких залежить постачання пального як для цивільного ринку, так і для армії окупантів.

Одне з підтверджень – ранковий удар по НПЗ у Кстово Нижегородської області 26 серпня: на підприємстві «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», яке переробляє близько 17 млн тонн нафти на рік, після удару спалахнула масштабна пожежа. Тієї ж доби Генштаб ЗСУ підтвердив ураження Афіпського НПЗ у Краснодарському краї.

Повторні удари заважають ремонту

Значну частину великих заводів атакують не раз і не двічі.

• шість – по Ярославському НПЗ;
• по п'ять – по Ільському, Саратовському, Сизранському й Туапсинському заводах;
• по чотири – по Кстовському заводу, ТАІФ-НК у Нижньокамську, уфимському «Башнефті» та Волгоградському НПЗ.

Такі повторні удари зривають відновлення пошкоджених ключових вузлів – ремонт великих технологічних установок зазвичай триває тижні, а іноді й місяці. Тож поки одне підприємство відбудовує зруйновану установку, воно вже не встигає компенсувати втрачені обсяги переробки до наступного удару.

Дрони цілять і в резервуари, і в термінали

Окрім самих заводів, українські сили системно уражають інфраструктуру зберігання й транспортування нафтопродуктів. За даними аналітика, цього року зафіксовано:

• 11 ударів по транзитних вузлах – зокрема в Пермі, Ярославлі та Владимирі;
• 26 ударів по великих нафтобазах, не рахуючи об'єктів на окупованих територіях України;
• 11 ударів по експортних терміналах – у Новоросійську, Усть-Лузі та Приморську.

Такі атаки б'ють одночасно по видобутку, переробці й логістиці: виробництво в Росії стало нерівномірним, уповільнилося, а подекуди й повністю зупинилося. Це вже спричинило дефіцит пального у цілій низці регіонів країни-агресора. Рекордну інтенсивність ударів по нафтопереробній галузі підтверджують і дані, які публікував «Главком» : лише протягом серпня зафіксовано вісімнадцять атак на НПЗ, що повторило рекорд липня, а влада РФ розглядає можливість продовжити заборону на експорт дизельного пального.

Втрати доходів лише частково компенсовані

Загалом від початку 2026 року аналітик нарахував майже 130 ударів по ключових російських об'єктах видобутку, переробки, зберігання, транспортування та експорту нафти й нафтопродуктів. Ідеться про відчутну втрату доходів для бюджету країни-агресора, яку лише частково компенсують зростання цін на нафту та конфлікт навколо Ірану.

За словами Молена, заводи зазвичай ремонтують доволі швидко, однак безперервність і точність ударів створюють дедалі більше навантаження на критичну інфраструктуру. Хоча найбільший медійний резонанс, як правило, мають саме удари по резервуарах – через густий дим і ефектні кадри пожеж, – вирішальне значення для послаблення нафтопереробної галузі РФ мають саме удари по ключових технологічних вузлах самих заводів.

Нагадаємо, ще у червні 2026 року «Главком» писав, що атаки на нафтову інфраструктуру Росії вийшли на новий рівень : щонайменше 15 об'єктів постраждали за місяць – від Криму до Сибіру, а в понад десяти регіонах країни довелося запровадити нормування продажу бензину.

Політика