Чотири російські банкіри заробили мільйони євро на санкціях проти Росії: як їм це вдалося

27 серпня 2026 р. 11:01

27 серпня 2026 р. 11:01

Чотири директора люксембурзького офісу Газпромбанку, через який йшли платежі європейських країн за постачання «Газпрому», отримали понад 9 млн євро завдяки обвалу цін на російські єврооблігації після запровадження санкцій у 2022 році.

Як пише Delo.ua , про це повідомляє Financial Times.

За даними видання, отримавши від московського відділення Газпромбанку персональні кредити, банкіри почали скуповувати облігації зовнішньої позики «Газпрому», які заблоковані в Європі і сильно подешевшали через розв'язану Володимиром Путіним війну, щоб обміняти їх на рублеві папери за повною вартістю. Таким чином банкіри могли заробити понад 9 млн євро.

Особливістю цих операцій стало те, що інформацію про конкретні випуски бондів та терміни обміну «Газпром» публікував нерегулярно та незадовго до самого обміну. Проте банкіри примудрялися наперед купити у західних інвесторів папери необхідних випусків, які могли коштувати половину від номіналу. Без попередньої інформації про те, які саме облігації обмінюватимуться, здійснити такі угоди в стислий термін було б «неможливо», розповіло інформоване джерело.

Крім того, при обміні закордонних облігацій було задіяно Національний розрахунковий депозитарій (НРД), який уже перебував під санкціями ЄС. «Це схоже на обхід санкцій, — заявив чиновник ЄС, який ознайомився із результатами розслідування FT. – Необхідно, щоб це питання стало предметом карного розслідування у Люксембурзі».

Невідомо, скільки саме грошей отримали чотири банкіри у вигляді персональних кредитів, зазначає FT, але, згідно з документами, з липня по листопад 2022 року на їхні рахунки було переведено близько 17 млн євро, які вони використали для десятків угод. Фінансовий регулятор Люксембургу CSSF згодом встановив, що банк порушив власні правила, які забороняють відкривати особисті рахунки співробітникам, і не провів перевірку, незважаючи на те, що директори належали до категорії «високого ризику».

Першим займатися угодами розпочав директор Bank GPB International S.A. (Люксембург) Дмитро Деркач. У червні 2022 року він приїжджав до Москви, а після повернення відкрив особистий рахунок у люксембурзькому банку і отримав на нього гроші з московського.

Потім до операцій підключилися ще три члени правління люксембурзького офісу – Сергій Некрасов, Сергій Білоусов та Павло Большаков.

Вони, схоже, «полювали на ринку» за відповідними облігаціями, які було важко знайти, розповіла FT людина, знайома з угодами. Банкіри не брали участь у всіх раундах обміну, але купили чотири конкретні облігації, які до кінця 2022 року були замінені на рублеві папери. Часто покупки здійснювалися незадовго до того, як на сайті "Газпрому" з'являлося оголошення про обмін даної облігації.

Наприклад, з кінця вересня вони почали скуповувати доларові бонди, про обмін яких було оголошено 7 жовтня, а він завершився 24 жовтня. У Європі їх можна було купити приблизно за 50% від номіналу, а папери у рублях після обміну навіть зростали у грудні до 120%.

Деркач, який згодом залишив Газпромбанк і живе в Люксембурзі, сказав FT, що «відсутність будь-яких суттєвих висновків з боку банківського регулятора Люксембургу за підсумками ретельного розслідування… має остаточно підтверджувати, що в даній справі не було нічого протизаконного». Білоусов та Большаков, які тепер керують у Люксембурзі інвесткомпанією B&B Capital Partners, а також Некрасов, який у жовтні 2025 року став гендиректором московського футбольного клубу «Спартак», не відповіли на запити про коментарі.

Bank GPB International спростував підозри у «ринкових зловживаннях чи участі іншим чином у якихось протиправних діях».

Угоди з бондами були припинені після перевірки в люксембурзькому Газпромбанку наприкінці 2022 року, розповіли FT співрозмовники. CSSF проводив перевірку банку у березні 2023 року після отримання інформації про можливі порушення. Однак, за словами джерел видання, він не опитав деяких осіб, які мали інформацію про операції.

Нагадаємо, російський ринок акцій 14 серпня пережив найсильніше денне падіння з вересня 2022 року: індекс Мосбіржі знизився на 4,29%, до 2136,3 пункту. У перерахунку на капіталізацію ринок за одну торгову сесію втратив близько 250 млрд рублів.

Політика