Снайперка та медикиня полягла, рятуючи пораненого побратима. Згадаймо Наталію Бокоч

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Снайперка та медикиня полягла, рятуючи пораненого побратима. Згадаймо Наталію Бокоч

28 серпня 2026 р. 09:19

28 серпня 2026 р. 09:19

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Наталію Бокоч (Габай).

45-річна захисниця з Закарпаття Наталія Бокоч (Габай) на псевдо Геката служила у 141-й окремій піхотній бригаді. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на платформу пам'яті « Меморіал ».

Наталія Бокоч (Габай) народилася 20 березня 1978 року в місті Хуст на Закарпатті. Закінчила місцеве медичне училище. Була старшою фельдшеркою у відділенні швидкої допомоги Хустської центральної районної лікарні. Згодом працювала за кордоном.

У 2023 році Наталія повернулася додому та вступила до лав Збройних Сил України. Служила у 141-й окремій піхотній бригаді (141-ша окрема механізована бригада). Була бойовою медикинею та снайперкою. Мала псевдо Геката.

У 2023 році Наталія Бокоч (Габай) вступила до лав ЗСУ

«Донька мала загострене почуття справедливості, безмежну любов до Батьківщини, рідного краю, до родини й жагучу ненависть до ворогів», – розповіла мама Юліанна Людвигівна.

Наталія Бокоч полягла 7 лютого 2024 року, рятуючи поранених побратимів біля села Малі Щербаки Запорізької області. Їй було 45 років.

Поховали захисницю в рідному Хусті. У неї залишились мама, старша сестра і син.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.