Наслідки ударів по складах для кожного працівника різні

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Наслідки ударів по складах для кожного працівника різні — експерт

28 серпня 2026 р. 15:27

28 серпня 2026 р. 15:27

Лише протягом минулої доби росіяни знищили склади Comfy, «Будинку іграшок», Roshen та інших компаній. І це не перші удари по складах українського бізнесу, і, найімовірніше, не останні. Як втрата складу відбивається на різних працівниках у статті « Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації » розповів керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка .

«Для виробничої компанії склад є частиною технологічного ланцюга. Знищення складу сировини або комплектуючих може зупинити виробничу лінію, навіть якщо сам цех неушкоджений. Знищення складу готової продукції позбавляє бізнес товару, оборотного капіталу й можливості виконувати контракти. Тому для виробничих працівників ризик часто починається не зі звільнення, а з простою, скорочення змін і перенесення замовлень на інші заводи компанії. Якщо відновлення затягується, тимчасовий простій може перетворитися на звільнення», — пише Крупка.

Водночас для професійного логістичного або складського оператора атака по складу — це удар по активу, який генерує виторг. Адже відсутність площі означає, що немає зберігання, обробки палет, орендного доходу та частини контрактів. Крупка додає, що оператори, які мають кілька майданчиків, можуть перемістити і клієнтів, і своїх працівників. Однак, компанія з одним великим хабом завжди ризикує втратити клієнта та команду.

Для ритейлера чи дистриб’ютора склад — це серце оборотного капіталу. Після атаки на склад мережа має вчасно замінити товар, знайти нові площі, переналаштувати автоматизовану систему управління складом, змінити маршрути та зробити все, аби не було порожніх полиць.

Деякі бізнеси власні запаси можуть замінити на більш «легку» модель, тобто ширше використовувати маркетплейс, прямих відвантажень постачальникам чи вдатися до аутсорсингової логістики. Однак у таких випадках частину складських робочих місць можуть не відновити навіть коли ситуація стабілізується. Це означає, що воєнний шок може призвести не лише до тимчасового зменшення зайнятості, а й стати причиною пришвидшення зміни бізнес-моделі.

«Найуразливіший — малий і середній бізнес із одним складом. Велика мережа може втратити вузол, але зберегти систему. Малий підприємець може втратити систему разом із вузлом. Для нього відсутність страхування, застави для нового кредиту чи резервної площі швидко перетворює майновий збиток на закриття бізнесу і повне вивільнення команди», — підсумував Крупка.

Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення.